Вхід

Крістофер Йонер

Kristoffer Joner

Крістофер Йонер

Дата народження:19 вересня 1972, 52 року діва

Місце народження:Ставангер, Норвегія

Діяльність:актор

Досягнення:Володар премії "Shooting Stars" Берлінського міжнародного кінофестивалю (2003), "Золотого лебедя" Міжнародного фестивалю в Копенгагені в номінації "Кращий актор" (2003), і премії "Аманда", норвезького аналога премії "Оскар" (2005).

8,5
6 голосів
Оцінити:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Крістофер Йонер народився 19 вересня 1972 року — норвезький актор кіно і телебачення.

Як і багато іншіх норвезькіх акторів, Йонер почав кар'єру в дитячому і юнацькому театрі, що працює при театрі Рогаланд міста Ставангер. Він почав навчання в ньому у віці 14 років і виступав там до початку 1990-х років. Після цього Йонер три рази намагався вступити в Норвезьку національну театральну академію, але так і не був прийнятий.

Кіно

Йонер вперше домігся популярності завдяки серіалу "На шельфі" (1996-2000) норвезької державної телерадіокомпанії (NRK). Проект приніс Йонеру репутацію самобутнього молодого актора, укрепившуюся завдяки його участі в картині Пола Йакмана за сценарієм Эрленда Лу "Детектор" (2000), в якому Йонер зіграв сатаніста Йоргена, і в малобюджетному фільмі "Монголандия" в 2001 році.

Крістофер Йонер народився 19 вересня 1972 року — норвезький актор кіно і телебачення.

Як і багато іншіх норвезькіх акторів, Йонер почав кар'єру в дитячому і юнацькому театрі, що працює при театрі Рогаланд міста Ставангер. Він почав навчання в ньому у віці 14 років і виступав там до початку 1990-х років. Після цього Йонер три рази намагався вступити в Норвезьку національну театральну академію, але так і не був прийнятий.

Кіно

Йонер вперше домігся популярності завдяки серіалу "На шельфі" (1996-2000) норвезької державної телерадіокомпанії (NRK). Проект приніс Йонеру репутацію самобутнього молодого актора, укрепившуюся завдяки його участі в картині Пола Йакмана за сценарієм Эрленда Лу "Детектор" (2000), в якому Йонер зіграв сатаніста Йоргена, і в малобюджетному фільмі "Монголандия" в 2001 році. Гра Йонера отримала схвалення критиків, і за ролі в цих стрічках він двічі номінувався на отримання нагороди "Аманда" норвезького МКФ, як кращий актор.

У 2002 році Йонер брав участь відразу в декількох великих проектах, включаючи фільм Унні Страуме "Музика для весіль і похоронів", музику до якого написав Горан Брегович. Крім того, Йонер знявся у фільмі режисера Гуннара Викене "Падаюче небо". Картина стала хітом норвезького бокс-офісу, а Йонер за роль Рейдара в цьому фільмі отримав "Золотого лебедя" Міжнародного фестивалю в Копенгагені, в номінації "Кращий актор".

У 2003 році Йонер став одним з лауреатів кінопремії "Shooting Stars" Берлінського міжнародного кінофестивалю, вручається молодим перспективним акторам з країн Євросоюзу. З великих кінопроектів, в яких Йонер брав участь у наступні роки, слід відзначити фільм жахів "Темний ліс" (2003), мелодраму "Зимовий поцілунок" (2005) і психологічний трилер "Сусідство" (інший переклад назви "Інша двері", 2005).

За роль Лассе в "Темному лісі" Йонер третій раз номінувався на здобуття кінопремії "Аманда" як кращий актор, хоча отримати нагороду зміг тільки з четвертої спроби – за роль Йона в "Сусідстві".

У другій половині 2000-х років Йонер зіграв головні ролі у фільмах "Товариш Педерсен" (2006), "Останній косяк" (2008) і "Приховані" (2009), а також брав участь у ряді проектів у ролях другого плану і епізодичних ролях. В цілому з 2000 року він отримав більше ролей в кіно і на телебаченні, ніж будь-який інший норвезький актор. У 2005 році в ході Міжнародного кінофестивалю в Бергені він був удостоєний нагороди як "Кращий актор століття" за підсумками глядацького голосування (приз професійного журі отримав Бьорн Сундквист).

У 2008 році Йонер дебютував як режисер, знявши короткометражний фільм "Холодно і сухо", який приніс йому нагороду "Кращий короткометражний фільм" молодіжного журі Страсбурзького фестивалю європейського фантастичного кіно.

Відеокліпи

В молодості Йонер був вокалістом створеної ним з друзями в Ставангері групи "Single Satellites". Вони грали музику в стилі The Smiths і випустили альбом "Single Satellites Open for Love".

Йонер також зіграв у двох кліпах популярної норвезької рок-групи "Kaizers Orchestra" — "Kontroll På Kontinentet" (2000) і "Evig pint" (2003), з якою має давні зв'язки: Йонер є власником бару "Cementen" в Ставангері, де "Kaizers Orchestra" грали до того, як добилися популярності.

У відеокліпі на пісню "Evig pint" ("Вічні муки") Йонер зіграв роль мафіозі, причому, як повідомляє офіційний сайт групи, поставив три обов'язкових умови для своєї участі в зйомках, зажадавши, щоб у кліпі у нього були вуса і зброю, а також щоб одна з сцен з його участю була знята в slow motion. Пізніше кліп отримав нагороду "Spellemannprisen" (норвезький аналог "Греммі"), як кращий кліп 2003 року.

Родина

Мати Йонера — актриса театру Рогаланд Аннерут Йонер. Батьки актора розлучилися, коли він був ще дитиною, і Йонер з молодшим братом залишилися жити з матір'ю. Їх батько художник Оле Карлсен помер, коли Йонер був підлітком. Крістофер Йонер — племінник норвезького актора Йоханнеса Йонера, племінник музиканта і композитора Сверре Индриса Йонера, а також двоюрідний брат актора Батога Йонера.

Особисте життя

З 2001 по 2010 роки актор перебував у цивільному шлюбі з Йине Терезою Греннер. Йонер і Греннер познайомилися в 2001 році на зйомках фільму "Падаюче небо", де Йонер виконував одну з головних ролей, а Греннер працювала помічником режисера. У 2004 році у пари народилася дочка Теа.

Крістофер Йонер народився 19 вересня 1972 року — норвезький актор кіно і телебачення.

Як і багато іншіх норвезькіх акторів, Йонер почав кар'єру в дитячому і юнацькому театрі, що працює при театрі Рогаланд міста Ставангер. Він почав навчання в ньому у віці 14 років і виступав там до початку 1990-х років. Після цього Йонер три рази намагався вступити в Норвезьку національну театральну академію, але так і не був прийнятий.

Кіно

Йонер вперше домігся популярності завдяки серіалу "На шельфі" (1996-2000) норвезької державної телерадіокомпанії (NRK). Проект приніс Йонеру репутацію самобутнього молодого актора, укрепившуюся завдяки його участі в картині Пола Йакмана за сценарієм Эрленда Лу "Детектор" (2000), в якому Йонер зіграв сатаніста Йоргена, і в малобюджетному фільмі "Монголандия" в 2001 році.

Читати повністю
Повернутися до списку персон

Іменинники, 3 жовтня

Вхід через сервіси

Для входу на KINOafisha.ua ви можете використати
свої акаунти в наступних сервісах: