Клайв Оуен

Клайв Óвен (англ. Clive Owen; нар. 3 жовтня 1964, Ковентрі, Велика Британія) — британський кіно- і театральний актор, лауреат премії BAFTA і "Золотий глобус" (обидві — в 2005 році). Найвідоміші фільми з його участю — "Близькість" (2004), "Місто гріхів" (2005), "Останній нащадок Землі" (2006).

Життєпис
Клайв Овен народився 3 жовтня 1964 року в місті Ковентрі Велика Британія. У 1967 році його батько, кантрі-співак, пішов з сім'ї. Клайва і його чотирьох братів виростили мати і вітчим (касир на місцевій залізничній станції). З 13 років Клайв грав в молодіжному театрі, а в 1984 році, проживши два роки після закінчення школи на посібнику з безробіття, вступив до Королівської академії драматичного мистецтва, де його однокурсниками були Ральф Файнс і Джейн Горрокс.

Навчання тривало три роки, і після випуску в 1987 році молодого актора прийняли в трупу лондонського театру "Young Vic". Там він з'явився в двох шекспірівськіх постановках, зігравши Клаудіо в "Мірі за міру" і Ромео в "Ромео і Джульєтті". У той же період між Овеном і його партнеркою Сарою-Джейн Фентон, виконавицею ролі Джульєтти, почався роман. У березні 1995 року вони одружилися і залишаються разом досі. Пара ростить двох дочок — Ханну і Єву.

Телебачення
У тому ж 1987 році Овен дебютував на телебаченні, отримавши невелику роль в детективному серіалі "Малюки Рокліффа", а наступного року — в кіно. Його кінодебютом стала стрічка "Гуркіт мотора", історія про двох хлопців, що відправилися в компанії красуні-вдови в автомобільну подорож.

Впродовж декількох років актор багато і продуктивно працював на телебаченні, знімаючись у фільмах і серіалах. Перше відчутне визнання йому принесла телевізійна костюмна мелодрама 1990 року під назвою "Лорна Дун" (екранізація однойменного роману Річарда Блекмора), де Овен виконав роль Джона Рідда, коханого Лорни. Серіал "Ченсер", в трьох епізодах якого актор з'явився в 1991 році, теж був добре прийнятий глядачами.

Далі в 1991 році Овен знявся в драмі "Закрий мої очі". Центральним сюжетом цього фільму був кровозмісний зв'язок, в який вступили Річард (персонаж Овена) і Наталі, — розлучені в дитинстві брат і сестра, що зустрілися знову після багато років. Відношення критиків до картини було неоднозначним. Не зважаючи на ряд кінонагород, які, втім, отримав лише Алан Рікман (по фільму — чоловік Наталі), фільм зібрав негативні відгуки в пресі. Овен хворобливо сприйняв першу невдачу і на два роки пішов з кіно. У цей період він час від часу грав в театрі.

Овен повернувся до роботи в 1993 році, знявшись в двох телефільмах — американському "Клас 1961 року" і британському "Маг" про конфронтацію між Скотланд-ярдом і IRA — і в драмі "Вік", де виконав роль молодого лікаря-ідеаліста, що виявив, що його наставник в дослідницькому центрі є прихильником євгеніки і стерилізує бідняків і неповноцінних. 1994 рік виявився досить насиченим для актора. Він з'явився в чотирьох телефільмах — драмі "Нічиї діти", комедії "Вечір з Гері Лінкером", тріллері "Зброя судного дня" і драмі по роману Томаса Гарді "Повернення до витоків", де в парі з ним грала Кетрін Зета-Джонс. Також цього року він знявся в ролі приватного детектива Ніка Шармана в драмі "Розворот", пілотному епізоді серіалу "Шарман", випущеного на телеекрани в 1996 році.

У 1995 році послідувала головна роль в телефільмі "Блюз поганого хлопця", потім в 1996 році Овен став прототипом для розробки зовнішності головного героя відеогри Privateer 2, а також в парі з Геллі Беррі знявся в посередньому трилері "Дружина багатія".

Перші успішні роботи в кіно
У 1997 році актор був зайнятий в достатньо провокаційному проекті — драмі "Ваблення", яка була удостоєна нагороди кінофестивалю Канни. У цій екранізації спектаклю, що наробив галасу, Овен виконав головну роль Макса, в'язня концтабору Дахау, який спочатку відмовляється визнати свою гомосексуальність і замість рожевого трикутника, яким позначали гомосексуалів, надягає жовту зірку — знак євреїв, а потім закохується в Горста, іншого ув'язненого. У театрі роль Макса виконували Річард Гір (у Америці на Бродвеї) і Іен Маккеллен (у Великій Британії). Гра Овена була високо оцінена критиками, які визнали, що він блискуче впорався з роллю. У тому ж році він повернувся в театр і взяв участь в драмі про любов і зраду під назвою "Близькість", яка через сім років була екранізована.

Наступна картина актора, кримінальна драма 1998 року "Круп'є", не зважаючи на невеликі збори отримала достатньо позитивну пресу — критики писали, що фільм тримається переважно на грі Овена. Крім того цього року він з'явився в телефільмі "Луна", зігравши репортера, що розслідує таємниче вбивство. У 1999 — 2000 роках Овен був зайнятий переважно на телебаченні, успішно зігравши головну роль осліплого детектива Росса Таннера в чотирьох серіях телефільму "Ясновидіння".

Далі послідувала серія короткометражних фільмів під загальною назвою "Прокат", замовлена BMW в рекламних цілях у декількох іменитих кінорежисерів — Енга Лі, Тоні Скота, Гая Річі, Вонга Карвая та ін. У всіх восьми серіях, п'ять з яких вийшло в 2001 році, а три — в наступному, Овен виконав роль таємничого водія. У той же період актор з'явився в двох гучних картинах — соціальній драмі Роберта Олтмана "Госфорд-парк" і триллері "Ідентифікація Борна", де зіграв негативного персонажа на прізвисько Професор.

Визнання

У 2003 році популярність Овена почала зростати, так само як і масштаб його фільмів. Спочатку він знявся в кримінальному триллері "Засну, коли помру" (ця стрічка увійшла до конкурсної програми ММКФ, а партнерами актора виступили Шарлотта Ремплінг, Малкольм Макдауелл і Джонатан Ріс-Майерс). У цьому фільмі Овен виконав роль колишнього гангстера Вілла Грегема, вимушеного узятися за розслідування обставин загибелі його молодшого брата. Наступною була мелодрама "За межею". Ця картина не здобула резонансу у публіки і критиків — партнерка актора Анджеліна Джолі навіть отримала номінацію на антипремію "Золота малина" як гірша акторка — проте проекти наступного року перетворили Овена на зірку, винагородивши за довгу дорогу до успіху.

Першим фільмом 2004 року для актора стала монументальна історична драма "Король Артур" з бюджетом в 90 мільйонів доларів, в якому Овену була відведена головна роль героя лицарських романів — легендарного короля Артура. Не зважаючи на насмішки критиків, які знайшли в картині безліч недоліків, фільму супроводив успіх у публіки, а збори в світовому прокаті перевищили 200 мільйонів доларів.

Проте наступна картина за участю Овена була сприйнята критиками більш ніж прихильно. Це була драма "Близькість", екранізація п'єси, в якій актор грав в 1997 році, із справді зоряним складом — крім Овена у фільмі знялися Джулія Робертс, Наталі Портман і Джуд Лоу. Роль дерматолога Ларрі, якого кидає його супутниця Ганна ради письменника-невдахи Дена (саме його Овен грав в театрі), принесла акторові номінацію на "Оскар" і такі престижні кінопремії як BAFTA і "Золотий глобус". Критики ж визнали, що роль Ларрі — найкраща зі всіх робіт Овена.

Не менш ефектною була поява Овена в блискуче стилізованому під комікс фільмі Роберта Родрігеса "Місто гріхів", де крім нього зіграв Брюс Вілліс, Міккі Рурк, Бенісіо дель Торо, Джесіка Альба та інші відомі актори. Далі в 2005 році Овен знявся в парі з Дженніфер Еністон в трилері "Ціна зради" — на думку критиків, ця картина, не зважаючи на хорошу гру акторів, грішила невиразною режисурою і провалами в сценарії.

У 2006 році Овен знявся в трьох стрічках — в другорядній ролі агента 006 у фільмі "Рожева пантера", спільно з Дензелом Вашингтоном і Джоді Фостер в кримінальному трилері Спайка Лі "Не спійманий — не злодій" і у філософсько-фантастичному фільмі Альфонсо Куарона "Останній нащадок Землі". Події цього фільму, що увійшов до конкурсної програми Венеційського кінофестивалю, були перенесені в не таке віддалене майбутнє, коли масове безпліддя уразило людство. Овен зіграв головну роль Теодора Фарона, колишнього активіста руху за відродження, волею випадку вимушеного супроводжувати єдину на планеті вагітну жінку в безпечне місце. Виконавська майстерність Овена отримала високу оцінку критиків, які знов назвали роль Фарона його найкращим втіленням на екрані. В 2009 у прокат вийшли дві стрічки за участю Овена — трилер "Інтернаціональ" та пригодницький фільм "Подвійна гра", партнерками актора в яких на знімальному майданчику стали відповідно Наомі Вотс та Джулія Робертс.