Клавдія Шульженко

Клавдія Шульженко народилась у родині бухгалтера Головного управління залізниці Івана Шульженка.

Почала виконувати народні пісні в кінці 1920-х рр. У 1923 році стає артисткою Харківського драматичного театру. У 1928 році — співочий дебют на сцені Маріїнського театру в Ленінграді. У 1931 році Клавдія Шульженко грає у прем'єрній постановці вистави "Умовно вбитий". Музику до цієї вистави написав Дмитро Шостакович, а за диригентським пультом стояв Ісак Дунаєвський. В 1936 році були зроблені перші грамофонні записи Клавдії Шульженко.

Шульженко отримала всесоюзне визнання завдяки виконанню фронтових пісень рос. "Синий платочек", "Давай закурим", "Друзья-однополчане" та ін. На початку війни Шульженко опинилась на Ленінградському фронті, і лише за час блокади Ленінграда дала понад 500 концертів для солдатів. Упродовж війни Шульженко разом з оркестром Володимира Кораллі (Кемпер), її чоловіка уродженця Одеси, гастролювала по діючих частинах Радянської армії. В День перемоги, 9 травня 1945 року Клавдію Шульженко було нагороджено орденом Червоної Зірки.

Після війни Клавдія Шульженко продовжила свою концертну діяльність. У 1971 році отримала звання народної артистки СРСР, 1976-го нагороджена орденом Леніна.

Померла 1984-го року в Москві.

Похована на Новодівочому кладовищі.