Олеся Железняк

Олеся Железняк - корінна москвичка. Про свою сім'ї, вона розповідає: "Мої батьки - прості люди, вони далекі від театру. У мене дві сестри. Старша, Люда, бібліотекар за фахом, творча натура, служила для мене прикладом. Завдяки їй я читала хороші книги, займалася танцями. Я була домашньою дитиною, вперше в парк Горького потрапила лише після того, як закінчила 11-й клас".

Ким бути?

Як зізнається Олеся Железняк, про професії актриси в дитинстві вона не мріяла: "Я взагалі ні про що не мріяла. Просто раділа життю! В театри не ходила, навіть у лялькові...". Мама хотіла, щоб донька вступила в Плехановський інститут. Олеся подала заяву, написала вступний з математики, але зрозуміла, що це їй нецікаво.

За порадою подружки вона вступила в хореографічну студію в Коледжі культури. І тут вона не знайшла себе. Прозаймався танцями два роки, вона стала думати, куди б піти. І тут сестра показала їй оголошення про набір в театральну студію на Арбаті.

"Я вивчила вірш Гумільова "Жираф" і пішла в студію. Читала я зовсім без виразу, але мене прийняли. Я не знаю, чим керувався Герман Сідак, коли зарахував в свою студію. Правда, і там я надовго не затрималася: місяць йшов прийом, а ще через місяць студія закрилася. Але там я познайомилася з хлопцями, закоханими в театр, і, можна сказати, що заразилася. Мені стало цікаво".

ГІТІС

Перша спроба вступити до ГІТІС була не вдалою - її не прийняли, хоча і залишили вільною слухачкою. Походивши місяць, Олеся покинула інститут. До того часу її взяли в цирк в кордебалет, і вона поїхала з трупою на гастролі в Японію.

Повернувшись в 1995 році з гастролей, Олеся знов зробила спробу вступити в ГІТІС. На цей раз, незважаючи на величезний конкурс, її чекав успіх - вона була зарахована в майстерню Марка Захарова

Театр

З 4-го курсу Олесю запросили в театр Ленком. Перша її роль була у виставі "Варвар і єретик". Починаюча актриса вийшла на сцену разом з такими визнаними майстрами, як Інна Чурікова, Леонід Бронєвой, Олександр Абдулов, Олександра Захарова. Потім послідували роботи у виставах: "Юнона і Авось", "Божевільний день, або Одруження Фігаро", "Містифікація", "Жорстокі ігри", "Королівські ігри", "Блазень Балакірєв".

За роль у виставі "Жорстокі ігри" вона була нагороджена премією Міжнародного фонду ім. Е. П. Леонова і премією "Дебют".

В даний час Олеся Железняк, одна з провідних актрис театру, не дарма режисер Марк Захаров називає її "молодим даруванням".

Крім Ленкому, Олеся Железняк зайнята в антрепризах: "Трактирниця" (реж. Ст. Шаміров), "Поцілунок" (реж. А. Сичов).

Кіно

Перша роль в кіно принесла їй успіх. У фільмі Тиграна Кеосаяна "Конвалія срібляста" Олеся Железняк дуже вдало вписалася в зоряний дует Олександра Цекало і Юрія Стоянова, зігравши провінційну дівчину Зою Мисочкину, яка стала "зіркою".

Олеся Железняк згадує: "найцікавіше те, що особисто мені здавалося, що у мене нічого не виходить. Я відчувала затискач. Все-таки і Цекало, і Стоянов - величини в шоу-бізнесі. Я навіть не дуже розуміла, що потрібно робити. Екран адже зовсім не сцена. Але допомогло те, що склалися хороші стосунки в колективі. Мені допомагали".