Іван Гаврилюк

Іван Гаврилюк народився 25 жовтня 1948 у селі Йосипівка, нині Буський район, Львівська область, Україна (тоді Олеський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР). Батько Ярослав Михайлович (1916—2003) — службовець; мати Лідія Тимофіївна (1927) — пенсіонер; дружина Резніченко Мирослава Леонтіївна (1948) — акторка, педагог; син Сергій (1968) — актор.

Кар'єра

Грав у народному театрі. Був актором Львівського театру ім. Заньковецької, у 1970 році закінчив кінофакультет КДІТМ імені І. К. Карпенка-Карого (курс Артура Войтецького). У кіно Гаврилюк почав зніматись ще під час навчання в театральному інституті, з 1967 року. Дебютував у ролі Іванка в драмі Бориса Івченка "Анничка". Першою великою работою стала головна роль в історичній драмі "Хліб і сіль" після закінчення інституту.

З 1973 року Іван Гаврилюк вже актор кіностудії ім. О.Довженка. Зіграв Богдана в релігійній драмі "Покутування чужих гріхів", Сашка Івакіна у фільмі "Ті, що йдуть за горизонт", Макара Істоміна в драмі "Це сильніше за мене".

Пік популярності актора припав на 80-і роки. Тоді він зіграв головні ролі в героїко-пригодницькому фільмі "На вагу золота", у драмах "Потрібні мужчини" та "Тепло студеної землі", історичному фільмі "Данило — князь Галицький", філософській притчі "Небилиці про Івана".

З 1986 року Іван Гаврилюк — художній керівник кіновідео-об'єднання "Україна".

Працював на студії Лариси Роднянської "Контакт" — актором, сценаристом і режисером. Він створив дві ліричні документальні стрічки: "Місто Коломия" та "Прикарпаття. Гори і доли" (разом з Тимуром Залоєвим).

З 1991 року — генеральний директор кінофірми "Воля XX". Президент кінофестивалю "Бригантина". З 1997 року — актор, режисер, сценарист, кіностудія "Контакт".

У 2002 році Іван Гаврилюк після тривалої перерви знявся в серіалі Анатолія Матешко "Критичний стан". В серіалі, на гадку всієї творчої групи, відбулось нове народження актора — він виконав роль мера міста. Працюючи над роллю соціального героя, Гаврилюк відкрив блискучі психологічні грані свого таланту.