Франко Дзеффіреллі

Позашлюбна дитина багатого торговця текстилем Отторіно Корсі і його партнерши-кравчині. Отримав ім'я Джанфранко Корсі. Народився в місті Флоренція. Батько мав другу родину і не бажав взяти хлопця до себе.

У віці шість років став сиротою, бо померла його мати. Його вихованням опікувались суворі пані з британської діаспори. Виховання отримав в коледжі монастиря Св. Марка у Флоренції. Про своє несолодке дитинство пізніше він розповість в автобіографічній стрічці — "Чай з Муссоліні". Але вивчив англійську. Працював як модель і декоратор в театрі.

Значний вплив на юнака мала також тітка Інес Альфані Телліні, що виступала на сцені як сопрано.

В роки 2-ї світової війни подався до партизан і зустрівся з армією англійців з 1-го Гвардійського полку. Був у них перекладачем.

Повернувся у Флоренцію, де вивчав в міському університеті архітектуру і мистецтво, з 1945 р. займається театром.

Після зустрічі з Лукіно Вісконті перейшов на працю в кіно. Франко Дзефіреллі — це псевдонім митця.

Знання англійської дало можливість працювати в Лондоні і Нью-Йорку, де був режисером-постановником власних вистав.

Його кіноопери дали змогу снімати і працювати з зірками оперних сцен, серед них -Джоан Сазерленд Пласідо Домінго, Катя Річареллі, Хуан Понс, Марія Каллас, Тіто Гоббі.

Не менш важлива і праця з зірками музики, серед яких — Герберт фон Караян, Бернстайн . Серед його знайомих — Коко Шанель і декілька всесвітньо відомих кінорежисерів.

У 2008 р. вийшла з друку книга (Franco Zeffirelli, Autobiografia, Mondadori, coll. Oscar bestsellers, 2008 ISBN 8804575212;)

Дзеффіреллі не приховує своєї гомосексуальності.

Нагороди

У 1977 р. — кавалер ордену "За заслуги перед Італійською республікою".

У 1999 р. отримав премію "Кришталева куля" на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за особисто цінний внесок в розвиток кіно.

В 2004 р. отримав звання лицаря від Королеви Британії (єдиний серед італійців) за популяризацію англійського театрального мистецтва в кіно.