Натан Лейн

Натан (Джозеф) Лейн народився у 1956 році в Джерсі-Сіті (Нью-Джерсі, США) у сім'ї ірландсько-американських католиків. Його було названо на честь свого дядька, священика-єзуїта. Батько Джозефа, Деніел, який був водієм вантажівки, у 1967 році помер від хронічного алкоголізму. Його мати, Нора, була домогосподаркою і секретаркою та страждала на маніакально-депресивний психоз. Померла у 2000 році. Вихованням Джозефа займалися його брати — Роберт та Деніел.

Лейн закінчив католицьку школу в Джерсі, вивчав драматичне мистецтво у вищій підготовчій школі Святого Петра (англ. St. Peter's Preparatory School). Його було визнано найкращим учнем і удостоєно стипендії для продовження навчання. Проте у коледжі Святого Йосипа Філадельфійського університету Лейн навчався недовго, через недостатність коштів для закінчення повного курсу. Повернувшись додому, вступив до акторської профспілки.

У 1978 році Джозеф Лейн змінив своє ім'я на Натан на честь персонажа популярного мюзиклу "Хлопці і лялечки" Натана Детройта. Дебютувавши у 1982 році на Бродвей, згодом став відомим театральним актором, лауреатом чисельних театральних премій, грав на престижних театральних сценах США і Великобританії. З 1981 року він починає активно зніматися в телесеріалах.

У 1987 році Натан Лейн дебютував у кіно, зігравши роль Гарольда Аллена у фільмі "Будяк" режисера Гектора Бабенко. Популярність Натану Лейну принесла головна роль в рімейку французької комедії Едуара Молінаро "Клітка для пташок" (1996) режисера Майка Ніколса. За роль власника нічного клубу Альберта Голдмана Натана Лейна в 1997 було удостоєно премії Гільдії акторів кіно США році і номіновано на премію "Золотий глобус" за найкращу чоловічу роль у комедії або мюзиклі.

Серед інших помітних кіноролей Натана Лейна, роботи у стрічках "Мишача охота" (1997, реж. Гор Вербінскі), "Продюсери" (2005, реж. Сьюзан Строуман), "Білосніжка: Помста гномів" (2012, реж. Тарсем Сінгх)

Окрім роботи у театрі, на телебаченні та в кіно, Натан Лейн активно працює над озвучуванням анімаційних фільмів. Серед його найкращих робіт у цій царині: "Король Лев" (1994), "Тімон і Пумба" (1995–1998, премія "Еммі", 1995), "Стюарт Літтл" (1999) та інші.

У 2006 році Натан Лейн удостоєний Зірки на Голлівудській Алеї Слави (№ 6801) за свій внесок у розвиток кіноіндустрії.

Особисте життя

Натан Лейн відкритий гей. Багато років живе з театральним продюсером Девліном Елліоттом.