Дон Джонсон

Дон Джонсон народився в родині фермера. Коли йому було 11 років, його батьки розлучилися, і разом з матір'ю і ще чотирма дітьми Дон переїхав до Вічіти в Канзасі. У підлітковому віці у нього були конфлікти із законом. Його акторський талант відкрився ще в шкільні роки, одна з викладачок допомогла Дону отримати театральну стипендію в Університеті Канзасу.

Дон Джонсон часто опиняється в центрі уваги ЗМІ у зв'язку із проблемами з наркотиками та розлученнями. У нього п'ятеро дітей: син від співачки Петті д'Арбанвілль, дочка від актриси Мелані Гріффіт, а також дочка і два сини з нинішньою дружиною Келлі Фледжер (англ. Kelley Phleger). На Мелані Гріффіт Джонсон одружувався двічі: спочатку в 1976 році (розлучення протягом одного року), а потім акторів пов'язували родинні узи з 1989 по 1996 роки.

Акторська кар'єра
Кінець 1960-х — 1983

Дон Джонсон отримав першу роль у рок-мюзиклі "Your Own Thing" в Американському театрі-консерваторії (Сан-Франциско). У 1969 році Джонсон отримав головну роль — Смітті в "Fortune and Men's Eyes" Села Мінея.

Дебют Джонсона на екрані відбувся через рік у фільмі "Чарівний сад Стенлі Світхарта" (англ. The Magic Garden Of Stanley Sweetheart). Вперше він ненадовго звернув на себе увагу головною роллю Віка в культовому науково-фантастичному фільмі 1975 року "Хлопець і його собака", за який в тому ж році Дон Джонсон отримав премію "Сатурн" як найкращий виконавець головної ролі. Однак розвинути цей перший успіх Дону Джонсону не вдалося: серіал з його участю був закритий після випуску п'яти пілотних серій.

"Поліція Маямі", 1984 рік — початок 1990-х років

Дон Джонсон здобув популярність завдяки ролі поліцейського Джеймса (Сонні) Крокетта в американському телесеріалі "Поліція Майамі" (1984-89). Герой припав до вподоби глядачам — в ньому вдало поєднувалися чарівне безпутність плейбоя з безстрашністю та принциповістю поліцейського[1]. Ця роль принесла Джонсону дві номінації на "Золотий глобус" в 1986-87 роках та номінацію на "Еммі" в 1986 році. Свій "Золотий глобус" Джонсон отримав 1986 року в категорії "Найкращий виконавець головної ролі". Наприкінці 1980-х років Дон Джонсон був одним з найпопулярніших акторів у світі. Свій успіх Джонсон вирішив закріпити в класичному кіно, на цій мети він сконцентрувався в наступні роки.

1990-ті роки — 2001

Через ролі в "Поліції Маямі" Джонсон практично не знімався в кіно: з 1984 року вийшло всього три фільми з його участю: "Cease Fire" (1985), "Приємний танець сердець" (англ. Sweet Hearts Dance) із Сьюзан Серендон та Джеффом Деніелс (1988) і "На смерть" (1989). Фільм 1990 року "Гра з вогнем" став комерційною невдачею, як і фільми "Рай" (1991) і "Уроки любові" (англ. Born Yesterday) (1993). Однак у ці ж роки (1991) Дон Джонсон знімається в культовому фільмі, що не отримав тоді широкого визнання — "Харлі Девідсон та Ковбой Мальборо" в дуеті з Міккі Рурком.

У наступні роки Джонсон знову працював на телебаченні. У кримінальному серіалі "Детектив Неш Бріджес" (1996–2001) Дон Джонсон зіграв головну роль поліцейського в Сан-Франциско, який розслідує злочини разом зі своїм колегою Джо Домінгесом у виконанні Чіча Марина. Комедія "Бляшаний кубок" (англ. Tin Cup) (1996), де партнером Джонсона виступив Кевін Костнер, також не принесла акторові бажаного успіху в кінематографі. У тому ж році за свої заслуги Дон Джонсон удостоївся зірки на алеї слави в Голлівуді.

2002 — по теперішній час

В 2003 році Дон Джонсон знявся з Джоном Хердом та Джин Тріплгорн у телевізійному фільмі "Слово честі" (англ. Word of Honor). В 2005 році Джонсон отримав головну роль Гранта Купера в серіалі "Just Legal", який закрився після першого сезону. В 2006 році Джонсон знявся в сімейному фільмі "Moondance Alexander" та італійському трилері "Bastardi". Із січня по березень 2007 року Джонсон грав Натана Детройта в лондонському театрі на Вест-Енді в мюзиклі "Хлопці та лялечки".