Джин Хекмен

Шість років відслужив на флоті, потім вступив до університету, на відділення журналістики, але кинув навчання, отримав диплом радіотехніка, за фахом не працював, знову вступив до університету вивчати рекламний бізнес.

Вперше задумався про акторську кар'єру після 30 років. Разом з Дастіном Гоффманом поступив на акторські курси в Пасадені, причому їх обох визнали найменш талановитими студентами з групи.

На початку 1960-х Хекмен і Гоффман переїхали в Нью-Йорк, де до них приєднався ще один майбутній лауреат "Оскара" — Роберт Дюваль. Утрьох вони намагалися роздобути роботу на Бродвеї. Перший успіх прийшов у 1964 в бродвейській постановці "Будь-якої середи"; потім Хекмен знявся у фільмі "Ліліт". У цей час він познайомився з Уорреном Бітті, який розгледів його талант, запросивши на роль другого плану у фільмі "Бонні і Клайд". За цю роль Хекмен був висунутий на здобуття премії Оскар. Після цього йому стало надходити безліч пропозицій, але це були в основному ролі другого плану. За фільм "Я ніколи не співав своєму батькові" (1970) Хекмен знову претендував на "Оскар", проте виграв нагороду лише два роки опісля, зігравши психологічно складну роль головного героя фільму "Французький зв'язковий".

Переступивши сорокарічний поріг, Хекмен став одним із найбільш затребуваних акторів Голлівуду. Він зіграв головну роль у фільмі-катастрофі "Пригода "Посейдона"" (1972) і в комедії "Молодий Франкенштейн" (1974). Вершиною його майстерності вважається головна роль в детективі "Розмова" (1974, режисер Френсіс Форд Коппола). Ще одна відома роль — Лекса Лютора у фільмі "Супермен" (1978) і його сіквел ах — "Супермен 2" (1980) і "Супермен 4: У пошуках миру".

У 1980-і роки кар'єра Хекмен пережила спад. Найбільш помітну роль він зіграв в соціальній драмі "Міссісіпі у вогні", за яку був знову номінований на Оскар". Другий раз цю нагороду він виграв у 1992, зігравши роль шерифа у фільмі "Непрощений" — вестерні Клінта Іствуда. Згодом Хекмен і Іствуд працювали разом ще над кількома проектами, однак найбільш запам'ятовуються ролі 1990-х років дісталисяХекменом в комедіях — "Клітка для пташок", "Дістати коротуна", "Серцеїдки" і "Сімейка Тененбаум". Блискуча гра в останньому з цих фільмів принесла Хекмену третій в його кар'єрі "Золотий глобус".

Перша дружина актора — Фей Мелтіс, у шлюбі з якою народилося троє дітей. У 1986, після 30 років спільного життя, вони вирішили розлучитися. У 1991 актор одружився на піаністці Бетсі Аракава.

У 2004 актор заявив про відхід з кіно. Його увага зосереджена на написанні романів, перший з яких був опублікований в 1999.

Особисте життя

Першою дружиною Джин Хекмен була Фей Малтіс, від якої у актора є троє дітей: Крістофер Аллен, Елізабет Джин і Леслі Енн. Подружжя розлучилося в 1986.

У 1991Хекмен одружився на Бетсі Аракава, з якою донині проживає в місті Санта-Фе, штат Нью-Мексико.

Хекмен — фанат футбольного клубу "Джексонвіль Джагуарс", чиї гри регулярно відвідує.