Борис Андрєєв

Народився в сім'ї робітників. Дитячі і юнацькі роки майбутнього актора пройшли на станції Аткарск Саратівської губернії. Після закінчення семи класів школи Борис Андрєєв став працювати слесарем-электормонтером на комбайновому заводі в Саратову. Уже тоді він почав ходити в заводський драмгурток. Помітивши його успіхи, знаменитий Саратовський актор І. А. Слонів запропонував йому поступити до Саратовського театрального технікуму, який Борис Андрєєв успішно закінчив в 1937 році.

Якийсь час грав на сцені Саратівського драматичного театру. Театр поїхав на гастролі, в Москву, там Андрєєва помітив кінорежисер Іван Пир'єв. Незабаром, в 1939 році, на широкий екран вийшов перші фільми з його участю — "Трактористи" та "Велике життя", де актор виступив гідно й не загубився серед уже відомих артистів.

Під час зйомок фільмів "Трактористи" й "Винищувачі" Борис Андрєєв придбав двох дуже близьких друзів — Петра Алейникова й Миколу Крючкова. Згодом у колі кіноакторів він називав цю компанію святою трійцею.

У роки Німецько-радянської війни разом з Марком Бернесом Андрєєв знявся в легендарному тепер фільмі "Два бійці" (1943).

У ролі Іллі Журбина ("Велика родина", 1954) виявилося вміння актора втілювати психологічно глибокі характери. Перейнято емоційною насиченістю виконання Андрєєвим ролей Баукіна в "Жорстокості" (1959), Росомахи в "Шлях до причалу" (1962). Найбільшою роботою артиста в кіно став Ватажок у фільмі "Оптимістична трагедія" (1963).

В 1971–1973 роках Борис Андреєв знявся в ролях і прокоментував текст у документальних фільмах: "Народний артист Андрєєв", "Народний артист Касимов", "Народний артист Шукур Бурханов".

Похований на Ваганьковському цвинтарі у Москві.

Ролі

Серед ролей: Назар Дума ("Трактористи", 1939), Довбня ("Богдан Хмельницький", 1941), Матвій ("Доля Марини", 1953), Журбін ("Велика сім'я", 1954), Зарудний ("Поема про море" за сценарієм О. Довженка, 1958).