Богуслав Лінда

Богуслав Лінда закінчив Театральну школу в Кракові 1974 року. З 1975 року — актор Старого театру в Кракові. Працював у Вроцлавському польському театрі. З 1981 працює у варшавських театрах.

На екрані дебютував невеликою роллю у картині "Дагні" (1976). Перші значні ролі — анархіст Гризяк у політичній драмі А. Холланд "Лихоманка" (1980) і Сен-Жюст в не менш політичному "Дантоні" Анджея Вайди (1982). Численні фільми за участю Богуслава Лінди під час військового стану у Польщі були заборонені цензурою, а ім'я Лінди надовго зникло з титрів польських картин. Злам відбувся лише у 1987-му, коли "з полиці" зняли такі стрічки, як "Випадок" Кшиштофа Кесьлевського, "Матір Королів" Я. Заорського, "Одинока жінка" А. Холланд, "Магнат" Ф. Байона.

В наступні роки Лінда активно знімається в Польщі, Угорщині, Данії. Найбільш популярними стали картини 90-х років: "Кроль" (1991), "Сауна" і "Пси" (1992), "Приватне місто" (1993), "Пси-2" (1995), "Охоронець для доньки" (1997). У багатьох із них Лінда грає у нервовій, підкреслено "американській" манері гостронегативні ролі "нових господарів життя": гангстерів, поліцейських, бізнесменів, одиноких людей, жорстких, безжалісних, але, в принципі, психологічно беззахисних. Винятком стала лірична роль в картині "Папа" (1995).

У 1987 році Богуслав Лінда дебютував як кінорежисер — він зняв короткометражний фільм (Кінець", а в 1990-му — "Сейшели", у центрі якого опиняється доля нового "загубленого покоління" в сучасній Польщі.

Богуслав Лінда удостоєний зірки на Алеї Слава в рідному місті Торунь.

Дружина Богуслава Лінди — Лідія Попель, журналістка, редактор, фотограф, кіноактриса, фотомодель. Лінда — батько двох синів і доньки.