Донатас Баніоніс Юозас

Народився в родині кравця Юозаса Баніоніса (1890—1961) і Енн Баніоніне (1900). Батьки були люди творчі, співали. Після розлучення батьків Донатас залишилося жити з батьком, сестра — з матір'ю.

1932—1937 навчався у середній школі. Згодом вступив у Каунаську Школу ремесел кераміки. Там же почав брати участь у аматорських виставах. Але як позаштатний актор почав працювати в Державному театрі лише після совєцької окупації, коли у Паневежисі відкрили театр.

Працював в керамічній майстерні. У 1941—1945 рр.. навчався в акторській студії Ю. Мільтініса. З 1941 р. — актор Паневежеського драматичного театру. Зіграв понад 50 ролей.

З 1980—1988 режисер Паневежиського театру. У ці ж роки закінчив Державну консерваторію Литовської РСР (1982—1984).

Глибокий драматичний актор, працював з багатьма відомими кінорежисерами (зокрема, з Вітаутасом Жалакявічюсом, Григорієм Козінцевим, Андрієм Тарковським, Ельдаром Рязановим, Сергієм Колосовим, Савою Кулішем[ru], Михайлом Калатозовим, Конрадом Вольфом, Михайлом Швейцером, Алоізом Бренчем та ін.).

Через литовський акцент Донатаса Баніоніса більшість його ролей в радянському і російському кіно дубльовані, зокрема, такими акторами, як: Зіновій Гердт, Ігор Єфімов, Петро Шелохонов, Георгій Жжонов, Володимир Заманський, Олександр Дем'яненко, Геннадій Богачов, Ігор Кваша. Власний голос актора можна почути у фільмах Бережись автомобіля, Операція „Трест“, Змієлов.

До останніх днів продовжував грати у російському та литовському кіно. Удостоєний ряду державних та кінопремій.

До 90-річчя актора був знятий документальний телефільм «Донатас Баніоніс. Я залишився зовсім один» (2014, реж. Михайло Ананьєв).

Після смерті дружини в 2008 році здоров'я актора погіршилося. 2 вересня 2014 Д. Баніоніс був шпиталізований через інсульт. Пішов з життя 4 вересня 2014 року у віці 90 років.