Закрити
Наверх Наверх

Максим Аверін

Максим Аверін
9,8 
462 голоса
Оцінити:

Дата народження: 26 листопада 1975 (zodiac стрілець)

Місце народження: Москва, Росія

Діяльність: актор

Досягнення: Лауреат Російської незалежної премії "Тріумф", 2002 (молодіжний грант), 2011 — переможець Народної премії "Телезірка" (Україна) у номінації "Улюблений актор"(роль у телесеріалі "Глухар. Повернення").

26 листопада 1975 в Москві з'явився на світ хлопчик Максим. Мама його була кравчинею на кіностудії "Мосфільм", батько працював там же монтувальником, а пізніше художником-декоратором і все життя мріяв стати актором. Син отримав цю мрію у спадок і зумів втілити її - може бути, через те, що з дитинства не сумнівався у своєму майбутньому. Першу роль в кіно Максим зіграв, коли йому було всього шість, побувавши з батьком в Махачкалі, на знімальному майданчику фільму "Пригоди графа Невзорова". В одному з епізодів цієї картини показаний великим планом його танець. Три роки по тому Максим вже займався у дитячій театральній студії Будинку кіно і потрапив на сцену Театру мініатюр, отримавши роль у виставі "Бранденбурзькі ворота". Хлопчик йшов до виконання мрії дуже цілеспрямовано - твердо знаючи, що буде надходити в театральний, він цікавився тільки гуманітарними предметами і ще в початковій школі заявив якось, що не буде писати контрольну з математики, адже ця наука ніколи йому не знадобиться.

26 листопада 1975 в Москві з'явився на світ хлопчик Максим. Мама його була кравчинею на кіностудії "Мосфільм", батько працював там же монтувальником, а пізніше художником-декоратором і все життя мріяв стати актором. Син отримав цю мрію у спадок і зумів втілити її - може бути, через те, що з дитинства не сумнівався у своєму майбутньому.

Першу роль в кіно Максим зіграв, коли йому було всього шість, побувавши з батьком в Махачкалі, на знімальному майданчику фільму "Пригоди графа Невзорова". В одному з епізодів цієї картини показаний великим планом його танець. Три роки по тому Максим вже займався у дитячій театральній студії Будинку кіно і потрапив на сцену Театру мініатюр, отримавши роль у виставі "Бранденбурзькі ворота". Хлопчик йшов до виконання мрії дуже цілеспрямовано - твердо знаючи, що буде надходити в театральний, він цікавився тільки гуманітарними предметами і ще в початковій школі заявив якось, що не буде писати контрольну з математики, адже ця наука ніколи йому не знадобиться. З дев'ятого класу він почав збирати інформацію про театральні вузах і після школи відправився поступати у ВДІК. Невідомо, зумів би він стати студентом цього інституту - на співбесіді Максима образили проханням показати зуби, і здавати іспити він не став. Не сподобалося йому і училище імені Щепкіна, а тому вступив майбутній актор в Щукінське, правда, тільки з другого разу, в 1993 році.

В училищі Максим старанно займався, а викладачі стверджували, що його чекає блискуче майбутнє. У 1997 році він отримав диплом і запрошення в театр "Сатирикон", в трупу Костянтина Райкіна. Вперше він вийшов на сцену театру у постановці "Тригрошова опера", зобразивши ката для персонажа Райкіна. Звичайно, серйозні ролі йому доручили далеко не відразу - десь через три роки роботи. Однак Максим грав в більшості успішних вистав "Сатирикону" і в кінцевому підсумку став одним з його провідних акторів. Талант дозволяв Аверіну виконувати і психологічні ролі, і втілювати образи "театру подання". На його рахунку роль Марцелла у виставі "Гамлет", Падрон Тоні в "Кьоджінскіх перепалках", Йоргена Тесмана в "Геде Габлер", чудового Кота в "Шантеклер", драматичному шоу, і безліч інших.

Свою першу дорослу роль на кіноекрані Максим зіграв в 1998 році, в картині "Любов зла" режисера Володимира Зайкіна. Саме завдяки колоритному образу мерзотника Корабельникова його і прозвали "російським Джимом Керрі". Потім актор знявся в епізодах серіалів "Далекобійники" і "Марш Турецького". У 2002 році вийшов фільм "Очі Ольги Корж", де Аверін грав роль Антона. В цей же час почався і новий виток його театральної кар'єри - петербуржець Юрій Бутусов поставив в "Сатириконі" спектакль "Макбет", і Максим, який створив в ньому образ генерала Банко, зрозумів, що знайшов по-справжньому "свого" режисера. Це була перша дійсно серйозна театральна роль Аверіна.

У 2003 році Максим працював з Кирилом Серебренниковим, який запросив його на роль Ханса в спектаклі "І.О.". Прем'єра була приурочена до Чеховському театральному фестивалю. Грав він у цей час і в кіно - у головних ролях фільмів "Магнітні бурі" (режисер Вадим Абдрашитов) і "Вогнеборці" (режисер Ісак Фрідман). Саме Абдрашитов допоміг Максиму зламати амплуа комедійного актора, вибравши його на роль Валерки, і Аверін зумів довести, що драматичні ролі вдаються йому нітрохи не гірше комедійних. За гру в "Магнітних бурях" Максим Аверін отримав не тільки прекрасні відгуки критиків, але і став володарем молодіжного гранту премії "Тріумф", а два роки по тому отримав урядову премію РФ в області культури і "Срібну підкову" четвертого кінофестивалю "Любити по-російськи ".

2004 рік ознаменувався для Максима і другий роботою з режисером Бутусовим, якого він називає "генієм". Бутусова запросили ставити в "Сатириконі" шекспірівський спектакль "Річард III", і тут Аверін блискуче зіграв одразу три ролі: всю сім'ю Річарда - герцогиню Йоркську і братів Едварда і Кларенса. Дві ролі одночасно Максиму дісталися і в лермонтовському "Маскарад" - Арбеніна і Казаріна. До Арбеніна всі персонажі Максима були жертвами, а в "Маскарад" режисера Володимира Агєєва він вперше вийшов на сцену в образі людини, диктує обставинам. Критики, розділившись в думках з приводу самого спектаклю, безумовно визнали дуже вдалою гру Аверіна.

У 2005 році вийшов на екрани серіал "Карусель", знятий В'ячеславом Нікіфоровим, - і завдяки образу хірурга Корнєєва актор Аверін отримав велику популярність у глядачів. У той же час Максим знову працював з Костянтином Райкіним, які поставили в театрі комедію "Смішні гроші". У цій виставі Райкін задіяв "ударну команду" акторів - тих, хто не так давно перейшов до основного складу трупи, і Максим зіграв у комедії Віктора Джонсона. А через рік в "Сатириконі" поставив свій третій спектакль Юрій Бутусов, запросивши в "Короля Ліра" і Аверіна - вперше в своїй акторській біографії Максим зіграв негативного персонажа. За роль Едмонда в цій постановці Максим отримав театральну премію "Чайка" 2006 року. Тоді ж режисер Олег компасів зняв Аверіна в ролі Шидлось, кота-сфінкса у фантастичній картині "Азирис Нуна". Максим, якому вже довелося грати котів у шоу "Шанклетер" і у фільмі "Котячий вальс", взагалі дуже любить кішок і на роль погодився із задоволенням. Як говорить він сам, першопричиною цієї згоди був цікавий грим - перед зйомками над зовнішністю актора працювала по 2:00 ціла команда гримерів.

Але на вершину слави актора Аверіна підніс серіал "Глухар", в якому він зіграв роль полюбився росіянам слідчого Сергія Глухарева. Образ капітана Глухарьова створений Максимом без всяких лакіровок і прикрас - це жорстка людина, що має цілком стандартні недоліки своєї професії, але ніколи не забуває про совість, обов'язок і честь. Максим стверджує, що ця роль дуже йому близька і він схожий в життя на свого героя. Після того, як вийшли продовження серіалу, Максима стали питати, чи не боїться він навіки отримати амплуа "чесного мента". Але доля "актора однієї ролі" Максиму, звичайно, не загрожує - режисери з задоволенням працюють з ним, називаючи Аверіна дуже різноплановим актором. Тим не менш, в 2010 році він отримав премію ТЕФІ як кращого актора саме за образ Глухарева, а серіал визнали найпопулярнішим у Росії за останні роки. У тому ж році вийшла і кіноверсія "Глухаря".

Максим Аверін до сих пір не одружений, а своє особисте життя залишає "за кадром" через негативне ставлення до дешевої популярності. Актор вважає за краще радувати глядачів своєю прекрасною грою, а не плітками, і все, що відомо про його дівчині - це ім'я, Тетяна. Але більша частина часу актора віддана знімальним майданчикам і театральній сцені.

З 2010 року Максим гастролює по Росії з моновиставою, який називається "Щиро без купюр". У програмі - вірші його улюблених поетів, комічні кадри з "Глухаря", пісні у його власному виконанні. Комунікабельний і життєрадісний, Максим Аверін завжди користується увагою публіки і стверджує, що йому дуже подобається його життя.

26 листопада 1975 в Москві з'явився на світ хлопчик Максим. Мама його була кравчинею на кіностудії "Мосфільм", батько працював там же монтувальником, а пізніше художником-декоратором і все життя мріяв стати актором. Син отримав цю мрію у спадок і зумів втілити її - може бути, через те, що з дитинства не сумнівався у своєму майбутньому. Першу роль в кіно Максим зіграв, коли йому було всього шість, побувавши з батьком в Махачкалі, на знімальному майданчику фільму "Пригоди графа Невзорова". В одному з епізодів цієї картини показаний великим планом його танець. Три роки по тому Максим вже займався у дитячій театральній студії Будинку кіно і потрапив на сцену Театру мініатюр, отримавши роль у виставі "Бранденбурзькі ворота". Хлопчик йшов до виконання мрії дуже цілеспрямовано - твердо знаючи, що буде надходити в театральний, він цікавився тільки гуманітарними предметами і ще в початковій школі заявив якось, що не буде писати контрольну з математики, адже ця наука ніколи йому не знадобиться.
Читати повністю

Фотографії

Використовуючи сайт kinoafisha.ua, Ви погоджуєтеся з умовами Угоди про конфіденційність

Детальніше