Аркадій Райкін

Аркадій Райкін народився у Ризі. Ще школярем займався в драмгуртку та захоплювався театром. У 1929 році працював лаборантом на Охтенському хімічному заводі.

У 1935 році закінчив Технікум сценічних мистецтв (нині "Російський державний інститут сценічних мистецтв") у Ленінграді, в який вступив всупереч волі батьків. За розподілом актор потрапив в Ленінградський ТРАМ (Театр робочої молоді (Театр рабочей молодежи)), який незабаром був перейменований в театр імені Ленінського комсомолу. Паралельно з роботою в театрі знімався в двох фільмах: "Вогняні роки" ("Огненные годы") і "Лікар Калюжний" ("Доктор Калюжный"), обидва зняті в 1938. Визнання прийшло до актора в Москві, в листопаді 1939 року. Тоді Аркадій Райкін став лауреатом 1-го Всесоюзного конкурсу артистів естради, виступивши з номерами "Чаплін" і "Мішка".

У тому ж 1939 році Аркадій Ісаакович був прийнятий в трупу Ленінградського театру естради і мініатюр, через три роки стає художнім керівником цього театру. Під час Німецько-радянської війни Аркадій Райкін давав концерти на фронті. В співробітництві з письменником-сатириком В. С. Поляковим, в 1940 році ставорює програму "На чашку чаю", а в 1969 разом з М. М. Жванецьким ставить програму "Світлофор".

Інші програми, поставлені Аркадієм Райкіним, — "Любов і три апельсина" ("Любовь и три апельсина"), "Від двох до п'ятдесяти" ("От двух до пятидесяти"), "Вибране-73" ("Избранное-73"), "Його величність театр" ("Его величество театр"), "Плюс-мінус" ("Плюс-минус"), "Обличчя" ("Лица"), "Мир дому твоєму" ("Мир дому твоему"), "Любов і три апельсина" ("Любовь и три апельсина"). Був художнім керівником Театру мініатюр, перейменованого в 1991 в театр "Сатирикон", яким зараз керує його син Костянтин Райкін.

Серед авторів, з якими працював Аркадій Райкін, були відомі радянські письменники-гумористи - Марк Азов, Володимир Тихвінський, Михайло Жванецький, Семен Альтов, Марьян Бєлєнький, Михайло Мішин, та ін.