Андрій Данилко

Андрій цікавився театром ще в школі, в сьомому класі вступив в місцеву театр-студію. Після закінчення школи пішов на навчання у технікум, але не полишав свого зацікавлення театром та естрадою. У своєму сценічному персонажі Вєрки Сердючки з'явився перший раз на КВК у Полтаві (1989). Сценічне ім'я запозичив від своєї однокласниці Ані Сердюк. Спочатку Вєрка Сердючка була продавщицею, але пізніше Андрій змінив її амплуа і зробив провідницею.

1993 на конкурсі "Гуморина" Андрій уперше представив Вєрку Сердючку великій аудиторії — і вона зразу почала користуватися популярністю. Пізніше того ж року Вєрка Сердючка стає лауреатом конкурсу "Всесміх-93" у Києві. Успіх Сердючки продовжувався під час гастролей Данилка по країні — в рамках програми "Титанік" він спочатку гастролював в Києві, а пізніше і в інших містах України. Справжня популярність Вєрки Сердючки з'явилася після того, як одна з компаній зняла рекламний ролик з її участю.

З нагоди 17-ої річниці незалежності України Президент Віктор Ющенко присвоїв, серед інших, почесне звання "Народний артист України" артистові товариства "Театр "Данилко"" А. М. Данилку.

Творчість

Поступово від комедійних номерів Андрій Данилко перейшов до виконання пісень, які сам написав. Свій талант співака він вдосконалював у Київському естрадно-цирковому училищі куди вступив 1995. Однак його талант в училищі не оцінили і він мусив залишити навчання там. Тим часом популярність Вєрки Сердючки продовжувала зростати: на міжнародному фестивалі "Море сміху" він здобув перший приз, у вересні 1997 на каналі 1+1 виходить розважальна програма "СВ-шоу" з участю Сердючки-провідниці. Ця програма стала популярною не тільки в Україні, але і в Росії, де її теж транслювали і де її популярність була часом більшою ніж вдома.

2001 Андрій кардинально змінив образ Сердючки — з невихованої провідниці вона перетворилася на поп-зірку. В цей час також виходять перші компакт диски Андрія з піснями, які моментально зажили великої популярності серед аудиторії. Збірник пісень "Ха-ра-шо" (2003) навіть отримав титул "діамантовий". Окрім визнання прихильників, він також отримав звання "Заслуженого артиста України".

9 березня 2007 в прямому ефірі на телестудії НТКУ, де визначали учасників Євробачення, Андрій Данилко в ролі Сердючки за підсумками голосування був визнаний офіційним виконавцем від України. Реакція на участь Данилко в жіночому образі на Євробаченні від України не була однозначно схвальною. Незважаючи на таке, дещо контроверсійне ставлення до його участі в цьому змаганні, він підтвердив свій намір виконати в змаганні в Гельсінкі 12 травня 2007 року свою нову пісню "Dancing Lasha Tumbai". Із нею він посів друге місце в конкурсі.

З 2009 року активно виступав разом з створеним ним же "Театром Данилко", до якого увійшли Ігор Турчинський, Андрій Цистанов, Артур Кульпович, а також Інна Білоконь, Олена Романовська, та ряд інших.

Критика

Творчість, виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається досить суперечливою в Україні. Радіо Європа FM розпочало акцію протесту проти участі Андрія Данилко в Євробаченні. Організатори акції наголошували на тому, що поява Данилко в образі трансвестита на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України "культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців". Організатори акції виголошували заклик "Ні Євросердючці! Нам не потрібна така перемога!" та закликали громадськість підтримати акцію протесту. Депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл назвав Данилка в образі Сердючки "гермафродитом" і пообіцяв не дивитися фестиваль. Конгрес українських націоналістів також підкреслив, що на їх думку цей персонаж є втіленням "малоросійщини" і ганьбить Україну. Якщо пуристично настроєні українці розглядають творчість Данилка як пародію на українську національну культуру, то російський загал, на їхню думку, сприймає її як втілення російських стереотипів про українців.

Неоднозначно також трактують суржик, яким спілкується артист. Данилко підтвердив, що своєю рідною мовою вважає суржик. Навіть псевдонім гумориста є відверто "суржиковим" (у нормативній українській мало бути "Вірка"), а прізвище скидається на простомовне жіноче прізвисько — від прізвища Сердюк. Використання артистом ненормативної, зросійщеної української мови зробило Сердючку своєрідним символом "суржикомовця", а сам суржик нерідко зовуть "мовою Вєрки Сердючки". Посібник Юрія Гнаткевича "Уникаймо русизмів в українській мові!" (перше видання вийшло в 2000 році) має підзаголовок "Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки", а практична вправа у його кінці пропонує виправити прегрубі мовні помилки у тексті виступу "народного депутата Вероніки Сердюк".

Існує думка, що своєю популярністю персонаж Вєрки Сердючки має зобов'язувати почасти відвертому пародіюванню низів суспільства і примітивної культури, індикатором яких вважається суржик. Проте, згідно зі зауваженням американської дослідниці Лади Біланюк, причина феномена полягає ще в тому, що мова Сердючки пропонує легке, розслаблене ставлення до мовної політики держави в країні, де змішування чи ситуативне використання української та російської мов давно є звичайним і усталеним явищем.