Альгімантас Масюліс

1951 року закінчив студію при Драматичному театрі в литовському місті Паневежис під керівництвом театрального режисера Юозаса Мильтініса.

Масюліс створив близько 160 ролей на театральній сцені і 100 ролей в кінофільмах. Як і більшість вихідців з окупованих балтійських країн, він частіше грав у російських стрічках «іноземців». Зніматися почав ще в середині 1950-х років, але популярність йому принесла роль Міколаса-Локіса у кінострічці " Ніхто не хотів умирати " — шедеврі литовської кінокласики. Серед сотні фільмів, в яких він знявся, — «Херкус Мантас», «Американська трагедія», «Політ через Атлантику», «Щит і меч», «Діаманти для диктатури пролетаріату», «Місія в Кабулі», «Острів скарбів», «Крах інженера Гаріна», «Блакитний карбункул» та інші.

Останньою роллю в кіно був діалог з кінорежисером Раймондасом Вабуласом в документальному фільмі «Встигли вчасно поговорити» (2006).

Лауреат багатьох литовських і російських нагород, нагороджений зокрема вищим орденом Литви — Хрестом командора Великого князя Ґедимінаса.

В останній період життя актор написав спогади «Тема: завжди є можливість», займався акварельним живописом. На схилі життя боровся з раком, переніс важку операцію кишківника. Похований на Петрашунському цвинтарі Каунаса.