Альбер Дюпонтель

Народився Альбер Дюпонтель 11 січня 1964 року в сім'ї лікарів у французькому містечку Сен-Жермен-ан-Ле (департамент Івелін). Його мати — стоматолог, а батько — лікар.  У шкільні роки Дюпонтель активно займався спортом і показував непогані результати у дзюдо й гімнастиці. З 1982 по 1986 рік він навчався на медичному факультеті, але за рік до закінчення передумав і пішов до Школи драматичного мистецтва при Державному театрі Шайо. Свою акторську кар'єру почав як комік в стилі Stand-up comedy.

Наприкінці 1980-х Альбер Дюпонтель грає у престижному Національному театрі Шайо. В цей же час він починає з'являтися на великому екрані: він знімається у "Банді чотирьох" (фр. La bande des quatre) Жака Ріветта та у фільмі "Ще" (фр. Encore) Поля Векк'ялі. Через деякий час відомий телеведучий Патрік Себастьєн[fr] запросив його у свою програму, яка зробила Дюпонтеля одним з найпопулярніших гумористів Франції.

У 1992 зняв свій дебютний авторський короткометражний фільм "Бажаний" (фр. Désiré), що розповідає про болісні пологи в 2050-му році. Ставши відомим завдяки сценічним роботам, Альбер Дюпонтель упевненіше повертається на великий екран і знімається у 1995 році у стрічці Жака Одіара "Нікому не відомий герой" (фр. Un heros tres discret). Його номінують на премію "Сезар" в категорії "Найкращий актор другого плану".

Перший повнометражний фільм Альберта Дюпонтеля — "Берні" (фр. Bernie) — вийшов у 1996 році і був номінований на премію Сезар в категорії "Найкращий дебют". Популярність і визнання Дюпонтелю принесла скандальна драма "Незворотність" (фр. Irreversible), що вийшла у 2002 році, в якій він зіграв одну з головних ролей. Альбер Дюпонтель двічі номінувався на Сезар як виконавець найкращої чоловічої ролі (за роботи у фільмах "Два дні для вбивства" (фр. Deux jours a tuer, 2008) та "Хвороба Захса" (фр. La Maladie de Sachs 1999)).

У 2013 році Альберт Дюпонтель поставив за власним сценарієм комедію "9 місяців суворого режиму", яка стала однією з головних подій кінопрокатного року у Франції, зібравши у екранів більше двох мільйонів кіноглядачів. У 2014 році за цей фільм Дюпонтель був номінований відразу у трьох категоріях на премію "Сезар": Найкращий фільм, Найкращий режисер і Найкращий актор.