"Історія іграшок 4" - за справу беруться дівчата

Історію багато в чому віддали на відкуп жіночим персонажам і не тільки не розгубили чарівність оригінального мультфільму, але і додали йому виразності.

Франшиза "Історії іграшок" налічує вже без малого 25 років, а з моменту виходу третьої частини пройшло майже десятиліття. Так що четвертий мультфільм серії можна вважати модним нині ребутом. Тим більше, що у анімованої іграшкової компанії змінився власник – тепер це маленька дівчинка Бонні. Так що, можна вважати, пригоди забавної компанії вийшли на новий виток.

цього разу творець іграшковою всесвіту, режисер, сценарист і продюсер Джон Лассетер брав участь тільки у написанні сценарію картини – режисуру довірили розкадровщику Джошу Кулі, який працював над першою "Суперсімейкою", "Тачками", "Рататуєм" і "Вгору", а також спробував себе як режисер в менш помітних анімаціях. Однією з причин такої рокіровки стали звинувачення у неналежній поведінці, які висунули співробітниці проти Лассетера. Через них він змушений був покинути студію Pixar після завершення своєї частини роботи над "Історією іграшок 4".

Іронічно, але в результаті нова частина мультфільму вийшла дуже girl power – із жвавими жіночими та дбайливими чоловічими персонажами, а також акуратним відходом від гендерних стереотипів в цілому. Головним героєм зі світу людей стала дівчинка Бонні, якій вся компанія іграшок дісталася від колишнього власника – Енді, який поїхав у коледж . Розпоряджається вона ними, звісно, по-своєму. Приміром, ковбой Вуді більшу частину часу лежить без діла в шафі, а його зірку шерифа все частіше носить руда Джессі. Тим не менш, Вуді на Бонні не ображається і з буквально батьківською самовідданістю продовжує піклуватися про свою нову власницю.

Коли дівчинка приносить з дитячого садка зібраного з пластикового столового приладу та інших відходів Виделика, эмпатичный Вуді тут же розуміє, що потворна саморобна іграшка насправді дуже важлива для дівчинки, і починає піклуватися ще й про новачка своєї компанії. Чому Виделик до пори до часу дуже смішно чинить опір, намагаючись за всяку ціну опинитися там, де і належить відходам – у смітнику. Тому, коли саморобка втрачається під час поїздки, Вуді, природно, береться її рятувати. Нерідко, ризикуючи собою.

Трейлер "Історії іграшок 4" начебто натякав, що саме Виделик опиниться у центрі всієї історії, проте насправді сюжет мультфільму робить крутий поворот і повертає в оповідь порцелянову пастушку Бо Піп, в яку довгий час був закоханий іграшковий ковбой і яку давно продали через непотрібність. Саме возз'єднана пара і закручує навколо себе всі події з пошуками, розслідуванням і боротьбою проти ляльки-лиходійки Габбі Габбі.

Особливо раді поверненню пастушки будуть батьки маленьких глядачів, які напевно впізнають у Бо Піп алюзію на Гаєчку з мультсеріалу свого дитинства про бурундуків-рятувальників Чіпа і Дейла. За час, поки іграшки не бачилися, пастушка встигла сильно розвинути свій інженерний талант, стала неформальним лідером іграшок з парку розваг і перетворилася на досить самостійну і дуже кмітливу героїню. Як і Гаєчка своїм напарникам, вона не дає добрякові Вуді та простакові Баззу Лайтеру розгубитися під час пошуків і порятунку Виделика. Який, до речі, потрапив ні багато, ні мало, а в заручники до ляльки Габбі, котра намагається хай там що знайти "свою" дитину. Саме пастушка розробляє плани та продумує всі ходи. І це Бо Піп не тільки приводить в команду ляльку-мотоцикліста Дюка Бубуха, але й зцілює його від моральної травми, яка заважала йому все життя, щоб він допоміг добитися всім спільної мети.

Разом з тим, та ж Бо Піп підводить історію до гірко-солодкого фіналу, який в майбутньому, якщо воно в франшизи буде (а з такими зборами воно буде напевно), здорово переформатує весь склад іграшкової компанії. А поки ж картину можна похвалити за чудовий гумор, хорошу роботу над сюжетом, який однаково захоплює глядачів різного віку і легко сприймається у відриві від основної серії, м'який відступ від гендерних стереотипів, який не викликає роздратування, повчальність без менторського тону і фінал, що не вийшов нудотно солоденьким. А також за відчуття задоволення від того, що всі герої, навіть негативні, зрештою знайшли своє місце, причому не завжди очікуване і очевидне. Це дуже важливо, коли йдеться про історії для дітей. І окрема подяка студії Pixar за єдинорога, що мріє запроторити тата Бонні у в'язницю. Над його епізодичними витівками зал реготав чи не найбільше.