Закрити
Наверх Наверх

Захар Беркут

8,4 
643 голоса
Оцінити:

Країна, рік: Україна, 2018

Жанр: бойовик, історичний, екшн

Режисер: Ахтем Сеїтаблаєв, Джон Вінн

Сценарист: Ярослав Войцешек, Річард Ронат

Продюсер: Єгор Олесов, Юрій Карновський ...

Актори: Роберт Патрік, Андрій Ісаєнко, Цегмід Церенболд, Томмі Фленаган, Олег Волощенко ...

Прем'єра в Україні: 10.10.2019

Касові збори в Україні, грн.: 35 016 393

Тривалість: 1 год. 50 хв.PT1H50M

1241 рік. Набіги Монгольської орди на слов'янські землі не припиняються. Руйнуючи все на своєму шляху, війська хана Бурунди зупиняються у Карпат. Одного разу мисливці брати Беркути проникають у ворожий монгольський табір і звільняють полонених. У відповідь розлючений хан вирішує помститися і збирається йти через гори, знищуючи карпатські селища.

Цікаві факти про фільм "Захар Беркут":

- Кіноробота "Захар Беркут" знята за мотивами оповідання Івана Франка.

Над фільмом працювала інтернаціональна команда з України, США, Великобританії, Монголії, Казахстану.

Зйомки кінострічки "Захар Беркут" проходили влітку 2018 року поряд з Синевирською Поляною в Карпатах і під Києвом, де була створена масштабна декорація гірської ущелини.

Сеанси в кінотеатрах Києва на середу 20 листопада
Листопад

Cinema Citi
Зал 7 80 грн.
12:15
KINOMAN
Сеанси
12:25
17:00
Multiplex Lavina Mall
Зал 5 90..160 грн.
Multiplex SkyMall
Зал 8 90..160 грн.
Wizoria
Зал 6 75 грн.
12:15
Планета Кіно
Зал 5
13:40
Кінотеатри на мапі

Рецензії до фільму

всього - 4
Маша Викторовна 28.10.2019 10:05

Нещодавно я відвідала кинотеатр сінема-сіті і переглянула фільм режиссера Ахтема Сейтаблаева "Захар Беркут".

Відразу скажу - фільм сподобався. Не буду переказувати сюжет, який вже і так відомий. Але хочу відмітити вражаючі сцени баталій.

Друга частина фільму більш насичена і напружена.…

Нещодавно я відвідала кинотеатр сінема-сіті і переглянула фільм режиссера Ахтема Сейтаблаева "Захар Беркут".

Відразу скажу - фільм сподобався. Не буду переказувати сюжет, який вже і так відомий. Але хочу відмітити вражаючі сцени баталій.

Друга частина фільму більш насичена і напружена. Вона тримає увагу глядача. Події розгортаються в Карпатах, чудові краєвиди зачаровують. Фільм не претендує на звання історичного, це більш легенда, але з глибою патріотичною ідеєю, яка є актуальною для України в наш час. Згуртованність народу, його жага до свободи, болі, це обовязкова умова перемоги над ворогом. Запам'ятовується переконливий образ Захара Беркута у виконаннні Роберта Патріка. Він зачаровує своїм поглядом та поважним виглядом. Справжній вождь – сміливий, мудрий, відданий цінностям які втілює!

Є і те, що не сподобалось. Не органічно виглядає дружина Захара Беркута. Вона зовсім не схожа на українську жінку- силіконова дамочка, із штучним обличчям і сучасним манікюром!! І це у 13 столітті!!!

"Захар Беркут" - на диво міцне, добротне кіно яке "чіпляє", вражає і захоплює. Але я б побажала авторам фільму надалі залучати більше украінських акторів. На щастя у нас є багато яскравих талантів.

Нещодавно я відвідала кинотеатр сінема-сіті і переглянула фільм режиссера Ахтема Сейтаблаева "Захар Беркут".

Відразу скажу - фільм сподобався. Не буду переказувати сюжет, який вже і так відомий. Але хочу відмітити вражаючі сцени баталій.

Друга частина фільму більш насичена і напружена.…

+3 / -1
Рецензія була корисною?
Читати повністю
Andrey Nedzelnitsky 25.10.2019 12:21

Крила Беркута
Так, вирішив розпочати огляд фразою – заголовком статті з «Літературної газети» початку 70-х – вона була присвячена зйомкам стрічки Леоніда Осики «Захар Беркут»; сценарій написав корифей української літератури Дмитро Павличко за мотивами повісті Івана Франка. І ось, в…

Крила Беркута
Так, вирішив розпочати огляд фразою – заголовком статті з «Літературної газети» початку 70-х – вона була присвячена зйомкам стрічки Леоніда Осики «Захар Беркут»; сценарій написав корифей української літератури Дмитро Павличко за мотивами повісті Івана Франка. І ось, в 2019 на екрани вийшла однойменна екранізація, поставлена українським режисером Ахтемом Сеїтаблаєвом у співавторстві з голлівудським колегою Джоном Вінном, і яка стала подією в українському кінопросторі, викликавши жваву дискусію.
Сюжет нагадувати особливо не потрібно: на Карпати суне татарське військо – на чолі з ханом Бурундою, яке плюндрує усе позаду себе. Їх мета – йти далі, і ось на їхньому шляху зустрічається селище Тухля. Так, громада постає перед двома загрозами – завойовників-іноземців і намаганням боярина Тугар-Вовка загарбати її землі; син Захара Беркута, Максим, закохується в Мирославу, доньку боярина – і лише мудрість та безстрашність спасуть відважних.
Можна розглядати цей твір окремо, можна – порівнюючи з стрічкою 1971 року. Думаю, краще обрати другий шлях – оскільки окремо про новий варіант було написано вже достатньо багато. Спочатку потрібно відмітити, що на відміну від абсолютної більшості українських стрічок, «Беркут» Сеїтаблаєва сприймається саме як кіно –тут нема ідеально театральних інтонацій, вичитки тексту, або відчеканеної сценічної гри. Можливо, тому що оригінальна мова стрічки – англійська, переозвучена майстрами української перекладацької школи, яким не займати мистецтва імпровізації; так само, акторський склад – це американські актори, які, за словами українського режисера в інтерв’ю «5 каналу», краще розуміють роботу з камерою і світлом. Якщо порівнювати з «першою» стрічкою, новий варіант більш динамічний, насичений технологічними новинками зйомок, проте разом з тим – приведений до якоїсь середньостатистичної формули голлівудського «історичного» блокбастеру. Так, у «Беркуті» Осики ми бачимо чітку розстановку символів і відчуття історичної епохи, її конфліктів: Максим освідчується в коханні на язичницькому капищі, а проводить ніч любові в домі під православними іконами; символізм відчувається і в конфлікті Тугар Вовка з вільною громадою, і в братанні його воїнів з тухольцями, і всі ті кроки, якими він зраджує державу. Натомість, нова стрічка намагається віддавати данину поточному політичному моменту – наприклад, татарським знаком на пайцзах стає двохголовий орел(!), а тухольці більше по образам нагадують козаків, а іноді, як Мирослава, так взагалі – індіанців.
Гра акторського складу – на високому рівні. Так, Захара Беркута зіграв Роберт Патрік, знайомий глядачеві з «Термінатор 2», а декому – ще з останніх сезонів серіалу «Таємні матеріали»; дочку Тугара Вовка – Мирославу – акторка Поппі Дрейтон, самого боярина зіграв Томмі Фленаган. Загалом, обговорення типу «високих досягнень стоматології та пластики» у Середньовіччя не вважаю ключовими, актори змогли передати сам драйв перепитій, видовищності, проте не духу старовинних Карпат – при певній переозвучці це могла б бути зовсім інша історія.
Як висновок. Так, краще розмірковувати про історію не на полі битви, а у затишному кріслі київського кінотеатру СінемаСіті, за підтримки якого і був створений цей огляд. Стрічка Сеїтаблаєва так видовищна, варта уваги, і так, з визначним обсягом роботи – від акторів до декораторів, проте якщо потрібно відчути сам дух Карпат, повісті Франка, відчуття історії (не буду казати слова автетнтичної, бо сама повість теж ілюструвала певний політичний момент) – то слід звернутись до «Беркута» Леоніда Осики.
Недзельницький Андрій

Крила Беркута
Так, вирішив розпочати огляд фразою – заголовком статті з «Літературної газети» початку 70-х – вона була присвячена зйомкам стрічки Леоніда Осики «Захар Беркут»; сценарій написав корифей української літератури Дмитро Павличко за мотивами повісті Івана Франка. І ось, в…

+1 / -1
Рецензія була корисною?
Читати повністю
Yaroslav Yurchishin 12.10.2019 23:59

Рейтинг високий, фільм український, з історичним підгрунтям - здавалось би - саме те, що потрібно для сімйейного перегляду. Проте:
- режисура - просто без коментарів. Починаючи відверитим затягуванням сюжету, закінчуючи численими непотрібними довгими смертями, коли здається, що режисер просто отримує…

Рейтинг високий, фільм український, з історичним підгрунтям - здавалось би - саме те, що потрібно для сімйейного перегляду. Проте:
- режисура - просто без коментарів. Починаючи відверитим затягуванням сюжету, закінчуючи численими непотрібними довгими смертями, коли здається, що режисер просто отримує задоволення від екранізації відходу душіі у той світ та підкресленням моменту перерізання горлянки та бризкання кровою за відсутності фінансової можливості створення більш масової картинки.
- грим та костюми - складається враження, що у 1241-му році бум свій дизайнер зі створення одягу для карпатських гірян, що робив короткі облягаючі рукава з підворотом на приталених кофтинах суворих захисників своїх осель. Окремої уваги заслуговують витончені борідки-іспанки (адже у 13-му столітті було надзвичайно просто голитися ножем) та білосніжні рівні зуби. Лише образ Богуна з навмисне пофарбованими жовтими зубами заслуговує хоч на якусь провдивість. А от плаття Мирослави з вирізом, де загубиться півмішка картоплі, може стати справжнім символом середньовічного Haute de couture. Була надія, що хоч масовку простого люду зроблять хоч трохи більш наближеною до реалій тогочасного життя. Ан ні - при крупному плані чітко видно підхід у стилі "Ксена - принцеса воїн" з білосніжними усмішками на усі 32 простих косарів, ковалів та пастухів. Про неперевершені рівні зачіски та укладки майже усіх героїв - просто промовчу.
- актори. Складається враження, що ставилось завдання підібрати акторський склад зі ще відомих, але вже згодних на будь-який гонорар акторів. В результаті - мати з намальованими бровами, перетягнутим від пластичних операцій ботексним неприроднім обличчям та накачані брати Беркути з голівудськими посмішками та стильнючими зачісками та "фенєчками". Захар Беркут та батько Мирослави - відверто англосакські образи лицарів, які абсолютно не відповідають слов'янській зовнішності та виглядають безглуздо у вовнах та з карпатською барткою.
- сюжетна лінія. 98% фільму - це класичний голівудський підхід очікування фінальної битви. Однак це очікування настільки затягнуте та не розбвалене хоч якимись сплесками активноті, що разів 5-6 за фільм виривалось питання "Та коли вже буде той кінець?". Однак навіть при цьому режисеру вдалося створити декілька зовсім нелогічних та непослідовних переходів, коли глядач розуміє, що відбувається, але присутнє відчуття, що пропущено декілька важливих сцен, наче ти вийшов зв попкорном і встиг повернутись, не втративши розуміння сюжетної лінії.
- графіка. Розуміючи можливості українського продакшену, увесь фільм чекаєш фінальної сцени та кажеш собі - ну ось зараз буде. Після відверто дитячої графіки боротьби з ведмедем у печері постає питання - "Що це було??? Невже це графіка 2019-го року? Мабуть примарилось. Чекаємо". Але наприкінці фільму розумієш - ні, не примарилось. Грошей на деталізовано промальовану масовку таки не було. Та й сцени битви начеб-то у різних місцях, але зняті просто з іншого ракурсу, виглядають вілверто смішно.
- логіка. Монголо-татарська орда, що завойовує Карпати у складі 40-50 воїнів, двобій очільника орди з Максимом Беркутом у ході якого монгол показує неперевершену спритність та повалює Максима, а у наступну мить не може завадити пошкодити себе просто лежачи на спині і мляво перешкоджаючи супернику, неможливість похитнути величезну скелю розміром з 9-поверховий будинок силами 20-30 карпатських воїнів і повалення цієї скелі одним ковалем (який, до речі, був у складі 20-30 попередніх воїнів) - робить цей фільм простою серією чергового третьосортного серіалу про якусь середньовічну маячнюю.

Загальна оцінка - 5 (з урахуванням поваги до "українського" кінематографу)

Рейтинг високий, фільм український, з історичним підгрунтям - здавалось би - саме те, що потрібно для сімйейного перегляду. Проте:
- режисура - просто без коментарів. Починаючи відверитим затягуванням сюжету, закінчуючи численими непотрібними довгими смертями, коли здається, що режисер просто отримує…

+14 / -3
Рецензія була корисною?
Читати повністю

Трейлери до фільму

всього - 4
Будь ласка, вимкніть блокувальник реклами

Інші трейлери фільму Захар Беркут

Кадри з фільму

всього - 11

Відгуки про фільм Захар Беркут

всього - 48
255 символів залишилося
Додати свій відгук
Опублікувати від імені
Відгуки:

ПОКАЗУВАТИ БОРОДИЦЕРОВАНИМ АКТИВІСТАМ НАЦПОПКУСУ ПО 6 РАЗІВ НА ДЕНЬ, ПОКАЗУВАТИ ПО 5 РАЗІВ ЗА НІЧ. ЦЕ ЇХ БОРОДИЦЯ!

відповісти

Підкажіть, з дітьми якого віку можна йти на цей фільм? 10?

відповісти

12+

відповісти

Я з малою ходила 9 років. Сподобалося. Зараз в тій же Сторожовій заставі, яка йшла 6+ навіть страшніше показують. Сексу нема.

відповісти

Фильм норм

відповісти

Не шедевр, но смотреть можно. Слишком много голливудской штамповки: и в актерах, и в сюжете, и в диалогах

відповісти

Не раджу йти з дітьми, тому що фільм дуже важкий для сприйняття, а ще там міститься постільна сцена. А так в цілому фільм сподобався)

відповісти

Угу. Тільки зрозуміти, що то постільна сцена можна тільки маючи дуже буйну фантазію. Можна йти з дітьми. Нічого такого. Якщо лякливі дітлахи, тоді так, краще не треба. Хоча зараз і в 6+ інколи такі жахи показують...

відповісти

Отличная иллюстрации российско-украинских отношений. Бесит, что на такие фильмы ходит народ, не понимающий, что не под все фильмы надо жевать поп-корн, как скот.

відповісти

Треш и нудятина

відповісти

Ого сколько тут ботов нагнали, что б так этот трешак налайкали.

відповісти

Лайк

відповісти

Дуже гарний фільм. Переглядали разом із сином - підлітком. Всім сподобалося. Тільки остання фраза Захара Беркута недоречна. Шкода, що мало українських акторів, особливо на роль матері.

відповісти

Мать у Максима вообще самый главный трэшь - умели оказывается Гуцулы в 11 веке делать пластику лица )))

відповісти
Дивіться в кінотеатрах
Черкаси Джексі Двійник
драма, історичний, екшн star 9,6
комедія star 7,2
фантастика, екшн star 4,6

Використовуючи сайт kinoafisha.ua, Ви погоджуєтеся з умовами Угоди про конфіденційність

Детальніше