Країна, рік:Україна, 2018
Жанр: драма, документальний
Режисер:Дмитро Сухолиткий-Собчук, Павло Остріков ... Дмитро Сухолиткий-Собчук, Павло Остріков, Марина Рощина
Прем'єра в Україні:11.04.2019
Тривалість:1 год. 38 хв.
"Українська Нова Хвиля" – проект Довженко-Центру, спрямований на підтримку і промоцію українських молодих режисерів. Проект, що був започаткований у 2012-му, щороку презентує у всеукраїнському прокаті вибрані короткометражні фільми, які пройшли селекцію та були відзначені на українських та міжнародних кінофестивалях.
Фільми, які будуть представлені в рамках УКРАЇНСЬКА НОВА ХВИЛЯ. Красиві двадцятилітні:
"Штангіст" (спортивна драма, 30 хв.) режисер Дмитро СУХОЛИТКИЙ-СОБЧУК
Перемога в національному конкурсі на Міжнародному фестивалі "Молодість", 2018
GRAND PRIX, ZubrOFFka - International Short Film Festival, Bialystok, Poland, 2018
GRAND PRIX, Premiers Plans - Angers Film Festival, France, 2019
I PRIZE in International Competition EASTWARD WINDOW, ZubrOFFka - ISFF, Bialystok, Poland, 2018
На перший погляд, фільм – це спортивна драма, однак він виходить за межі жанрових канонів. Фізична й емоційна напруга головного героя передана через складну драматургічну структуру фільму і його вишукане візуальне рішення, створене відомим польським оператором Міхалом Рител-Пшеломицем.
"MIA Donna" (короткометражний, ігровий, трагікомедія, 16 хв.), режисер Павло ОСТРІКОВ
Приз глядацьких симпатій на Lviv International Short Film Festival Wiz-Art 2018, Україна
PÖFF Shorts "Темні ночі" 2018, Естонія – номінація
Фантастична історія з буденного життя 46-річної Оксани, яке змінюється, коли її чоловік Толік перетворюється на семирічного хлопчика. Лікарі безсилі, і ніхто не може повернути його назад. Оксана чіпляється за старе життя, проте проблема виявилась серйознішою, ніж їй здавалось.
"В радості і тільки в радості", (ігровий, драма 27 хв), режисерка Марина РОЩИНА
Перемога в національному конкурсі Одеського міжнародного кінофестивалю, 2018
Історія про материнство та виклики, які постають перед жінкою. Молода одинока матір закохується в хлопця, але не наважується розповісти, що у неї є син. Стосунки стрімко розвиваються, і зізнатися стає все важче. Перед нею постає вибір між особистим життям і відповідальністю перед дитиною.
"Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами" (анімаційний фільм, 15 хв). Режисерка Дана КАВЕЛІНА
Особлива відзнака на Міжнародному Одеському кінофестивалі, 2018
Перемога в національному конкурсі Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів "Крок", 2018
Анімаційний світ Дани Кавеліної наповнений сюрреалістичними образами, що підіймають гостросоціальну проблематику. Авторка не намагається втекти в світ фантазій, а навпаки – з допомогою виражальних засобів анімації виявляє і підкреслює проблеми людей під час війни.
"Діорама", (документальний, 8 хв), режисерка Зоя ЛАКТІОНОВА
Перемога на Фестивалі кіно та урбаністики "86", 2018
Життя тече своєю буденною реальністю, але раптом щось невловиме змінює його хід. Все, що залишається — це занурюватись у спогади, в яких все зберігається недоторканно, наче в музеї. Маріуполь – курортне місто. Море – радість купання та відпочинок. Та раптом, в цю картину, яка була незмінною багато років, втручається війна.
Відгуки про фільм Українська нова хвиля: Красиві двадцятилітні 0
Відгуки відсутні
Дивіться також
Мур. Ти (Романтика) в кіно | 100% | 3 |
Аматор | 100% | 16 |
Киснева станція | 100% | 5 |
13-й Тиждень австрійського кіно | 0% | 0 |
Як заробити на вбивстві | 0% | 0 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 13.04.2019 01:56
Молоді і амбітні
Українське кіно… Так, воно поки що розвивається в такій собі «не-комерційній» площині, і в якості експерименту; крім повнометражних, розвивається і напрям короткометражного кіно: так, 11 квітня в кінотеатрі Жовтень, за підтримки Довженко-Центра (Dovzhenko Centre https://www.facebook.com/pg/dovzhenko.centre/ ) відкрився фестиваль «Українській новій хвилі: красиві двадцятилітні» - в прем‘єрний день режисери і актори представили такі різні, проте за своїм характером амбітні короткометражки. Розглянемо їх стисло.
Отже, відкрився показ стрічкою «MIA Donna» (короткометражний, ігровий, трагікомедія, 16 хв.), режисера Павло Острікова – трагікомічна історія про дорослого чоловіка, який загадково перетворився на…дитину. Його дружина, виховує його, як колись дітей, що виросли і рохїхались– і розуміє, що зможе віднайти щастя. Легкий мінорний настрій, що створюється окремими змальовками…
Друга – це стрічка «В радості і тільки в радості», (ігровий, драма 27 хв), режисерки Марини Рощиної – молодій жінці, матері одиначці – потрібно відкритись своєму новому залицяльнику. Власне, про важкий моральний та економічний момент материнства, і рубікону – який виявляється не настільки страшним, як власне вагання героїні…
«Штангіст» (спортивна драма, 30 хв.) режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, єдина стрічка, представлена акторами – власне, про амбіції молодого спортсмена, на фоні занедбаного стану українського спорту. Про пристрасть і волю, де шанс є лише в одного з команди – і герой викреслює з життя близьких його людей.
І – найбільш складні, пов‘язані з трагедією України на Сході, в контексті військового конфлікту.
Перша - «Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами» (анімаційний фільм, 15 хв). режисерки Дана Кавеліної, - найбліьш сильна робота підбірки. Ляькова анімація – історія старої людини, що залишила рідний Луганськ і знайшла притулок на «підконтрольній території»… Це – все те, що ми знаємо, проте так чи інакше не можемо сказати чи прямо, чи навіть собі – починаючи навіть з передумов протистояння. Коли війна розводить братів по різні сторони, коли одні потрапляють на передову, а життя їх рідних химерно тасує доля… Майстерна робота як з фізичним матеріалом, так і сценарієм, відзначена як в Україні, так і за кордоном.
Остання – «Діорама», (документальний, 8 хв), режисерка Зоя Лактіонова – історія занепадаючого Маріуполя, як міста рибного промислу, і також однієї з передових конфлікту… Внаслідок розставлених мінних загороджень, містяни не можуть ані займатись промислом, ані почуватись в безпеці взагалі…
Загалом, можна порадіти за успіхи нової школи кіно, більш сміливої, аніж повнометражне – кіно нелегке, але так потрібне в наш нелегкий час, те, де щиро бажаєш авторам успіху.
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?