Страна, год:Украина, 2018
Жанр: драма, документальный
Режиссёр:Дмитрий Сухолиткий-Собчук, Павел Остриков ... Дмитрий Сухолиткий-Собчук, Павел Остриков, Марина Рощина
Премьера в Украине:11.04.2019
Продолжительность:1 ч. 38 мин.
"Украинская Новая Волна" - проект Довженко-Центра, направленный на поддержку и продвижение украинских молодых режиссеров. Проект, который был основан в 2012 году, ежегодно представляет во всеукраинском прокате избранные короткометражные фильмы, которые прошли селекцию и были отмечены на украинских и международных кинофестивалях.
Фильмы, которые будут представлены в рамках УКРАИНСКАЯ НОВАЯ ВОЛНА. Красивые двадцатилетние:
"Штангист" (спортивная драма, 30 мин.) Режиссер Дмитрий СУХОЛИТКИЙ-СОБЧУК
Победа в национальном конкурсе на Международном фестивале "Молодость", 2018
GRAND PRIX, ZubrOFFka - International Short Film Festival, Bialystok, Poland, 2018
GRAND PRIX, Premiers Plans - Angers Film Festival, France, 2019
I PRIZE in International Competition EASTWARD WINDOW, ZubrOFFka - ISFF, Bialystok, Poland, 2018
На первый взгляд, фильм - это спортивная драма, однако он выходит за пределы жанровых канонов. Физическое и эмоциональное напряжение главного героя передано через сложную драматургическую структуру фильма и его изысканное визуальное решение, созданное известным польским оператором Михалом Рытель-Пшеломицем.
"MIA Donna" (короткометражный, игровой, трагикомедия, 16 мин.), Режиссер Павел Остриков
Приз зрительских симпатий на Lviv International Short Film Festival Wiz-Art 2018, Украина
PÖFF Shorts "Темные ночи" 2018, Эстония - номинация
Фантастическая история из обыденной жизни 46-летней Оксаны, которая меняется, когда ее муж Толик превращается в семилетнего мальчика. Врачи бессильны, и никто не может вернуть его обратно. Оксана цепляется за старую жизни, однако проблема оказалась серьезнее, чем ей казалось.
"В радости и только в радости", (игровой, драма 27 мин), режиссер Марина РОЩИНА
Победа в национальном конкурсе Одесского международного кинофестиваля, 2018
История о материнстве и вызовы, которые возникают перед женщиной. Молодая одинокая мать влюбляется в парня, но не решается рассказать, что у нее есть сын. Отношения стремительно развиваются, и признаться становится все труднее. Перед ней встает выбор между личной жизнью и ответственностью перед ребенком.
"Про Марка Львовича Тюльпанова, который разговаривал с цветами" (анимационный фильм, 15 мин). Режиссер Данная Кавелин
Особая награда на Международном Одесском кинофестивале, 2018
Победа в национальном конкурсе Международного фестиваля анимационных фильмов "Крок", 2018
Анимационный мир Даны Кавелин наполнен сюрреалистическими образами, которые поднимают остросоциальную проблематику. Автор не пытается убежать в мир фантазий, а наоборот - с помощью выразительных средств анимации выявляет и подчеркивает проблемы людей во время войны.
"Диорама", (документальный, 8 мин), режиссер Зоя ЛАКТИОНОВА
Победа на Фестивале кино и урбанистики "86", 2018
Жизнь течет своим обыденной реальностью, но вдруг что-то неуловимое меняет его ход. Все, что остается - это погружаться в воспоминания, в которых все хранится неприкосновенно, как в музее. Мариуполь - курортный город. Море - радость купания и отдых. И вдруг, в эту картину, которая была неизменной много лет, вмешивается война.
Отзывы о фильме Украинская новая волна: Красивые двадцатилетние 0
Комментарии отсутствуют
Смотрите также
Мур. Ты (Романтика) в кино | 100% | 3 |
Аматор | 100% | 16 |
Кислородная станция | 100% | 5 |
13-я Неделя австрийского кино | 0% | 0 |
Как заработать на убийстве | 0% | 0 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 13.04.2019 01:56
Молоді і амбітні
Українське кіно… Так, воно поки що розвивається в такій собі «не-комерційній» площині, і в якості експерименту; крім повнометражних, розвивається і напрям короткометражного кіно: так, 11 квітня в кінотеатрі Жовтень, за підтримки Довженко-Центра (Dovzhenko Centre https://www.facebook.com/pg/dovzhenko.centre/ ) відкрився фестиваль «Українській новій хвилі: красиві двадцятилітні» - в прем‘єрний день режисери і актори представили такі різні, проте за своїм характером амбітні короткометражки. Розглянемо їх стисло.
Отже, відкрився показ стрічкою «MIA Donna» (короткометражний, ігровий, трагікомедія, 16 хв.), режисера Павло Острікова – трагікомічна історія про дорослого чоловіка, який загадково перетворився на…дитину. Його дружина, виховує його, як колись дітей, що виросли і рохїхались– і розуміє, що зможе віднайти щастя. Легкий мінорний настрій, що створюється окремими змальовками…
Друга – це стрічка «В радості і тільки в радості», (ігровий, драма 27 хв), режисерки Марини Рощиної – молодій жінці, матері одиначці – потрібно відкритись своєму новому залицяльнику. Власне, про важкий моральний та економічний момент материнства, і рубікону – який виявляється не настільки страшним, як власне вагання героїні…
«Штангіст» (спортивна драма, 30 хв.) режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, єдина стрічка, представлена акторами – власне, про амбіції молодого спортсмена, на фоні занедбаного стану українського спорту. Про пристрасть і волю, де шанс є лише в одного з команди – і герой викреслює з життя близьких його людей.
І – найбільш складні, пов‘язані з трагедією України на Сході, в контексті військового конфлікту.
Перша - «Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами» (анімаційний фільм, 15 хв). режисерки Дана Кавеліної, - найбліьш сильна робота підбірки. Ляькова анімація – історія старої людини, що залишила рідний Луганськ і знайшла притулок на «підконтрольній території»… Це – все те, що ми знаємо, проте так чи інакше не можемо сказати чи прямо, чи навіть собі – починаючи навіть з передумов протистояння. Коли війна розводить братів по різні сторони, коли одні потрапляють на передову, а життя їх рідних химерно тасує доля… Майстерна робота як з фізичним матеріалом, так і сценарієм, відзначена як в Україні, так і за кордоном.
Остання – «Діорама», (документальний, 8 хв), режисерка Зоя Лактіонова – історія занепадаючого Маріуполя, як міста рибного промислу, і також однієї з передових конфлікту… Внаслідок розставлених мінних загороджень, містяни не можуть ані займатись промислом, ані почуватись в безпеці взагалі…
Загалом, можна порадіти за успіхи нової школи кіно, більш сміливої, аніж повнометражне – кіно нелегке, але так потрібне в наш нелегкий час, те, де щиро бажаєш авторам успіху.
Недзельницький Андрій
Рецензия была полезной?