Смертельні танці
Люди збираються у групи, щоб творити злочини,
і називають це магією
Суспірія, режисер Лука Гуаданьіно
Так, є чисте арт-кіно, мистецтво заради мистецтва, і його вплив є (і був) відчутним в популярному кінематографі. Значно ця тенденція була відчутна в…
Смертельні танці
Люди збираються у групи, щоб творити злочини,
і називають це магією
Суспірія, режисер Лука Гуаданьіно
Так, є чисте арт-кіно, мистецтво заради мистецтва, і його вплив є (і був) відчутним в популярному кінематографі. Значно ця тенденція була відчутна в європейському і американському кіно 60-х-80-х, наприклад, у творчості видатного італійського режисера Даріо Ардженто, одним з найбільш видатних стрічок є «Суспірія» - фільм жахів, що був випущений в 1977 році, який вважають одним з вершин творчості митця. І ось, в 2018, режисер та продюсер Лука Гуаданьіно взявся за рімейк, без применшення, культової стрічка – зустрічайте – нова «Суспірія».
Власне, сюжет стрічки здається простим, таким, що схожий на багато інших жахастиків… З новин «за кадром» ми розуміємо, що надворі – неспокійний 1977 рік, коли діяли підпільні осередки палестинських бойовиків та відбулось захоплення літака Боїнг «Ландсхут»… Проте в берлінський школі танців ніби все спокійно, незважаючи на таємниче зникнення однієї з учениць – саме сюди приїжджає студентка з Огайо – Сьюзі Бенніон… Саме її хоче застерегти доктор Джозеф Клемперер, а свої інтриги плете таємнича Мадам Маркус…
Забудьте. Це слово є ключовою фразою у стрічці, і рекомендацією для глядача перед переглядом. Забудьте, що ви бачили в мейнстрімі сучасних стрічок жахів і зустрінетесь з надзвичайними за атмосферою арт-жахами. Так, тут дійсно передана не тільки історична атмосфера 70-х, а і довгі, розтягнуті сцени, довгі кадри, некваплива зміна планів – те, що характерно для чорно-білого кіно 60-х – хоч це колір, і більш цифровий, ніж «плівково-зернистий». Дійсно, відмінно передана епоха – костюми, атмосфера тривоги, дві Німеччини – Західний і Східний Берлін, - в контексті реального світу, і - історія давнього містичного обряду, просто божевільна за енергетикою сцена шабашу відьом…
Так, це просто відмінно. Звісно, основні претензії, які можна виставити стрічці – це той факт, що елементи сценарію не виглядають монолітними і логічними, здається, що це пазл без вирішення, навіть якщо на це розраховував режисер – доречи, в Ардженто навіть для містики «рівняння сходиться». Дійсно, краще зробити все простіше та елегантніше, ніж читати довгі пафосні промови – так само, тут автор дещо «перемудрив», що іноді викликало іронію контексту «що це було?».
Гра акторів. Дакота Джонсон втілила образ Сьюзі, спочатку наївної студентки, роль якої в повествуванні зростає – до акторської гри тут нема претензій, проте іноді сам сценарій ставить акторку перед дилемою-як передати те, що не було написано в сценарії, а в більшості уяві сценариста. Загалом, картина наповнена багатьма персонажами, Тільда Суінтон втілила аж три ролі одночасно – мадам Бланш, доктора Джозефа Клемперера, Елени Маркос, - акторському складу тут можна поаплодувати, наскільки їм важко було в рамках надзвичайно складного сценарію.
Як висновок. Нова «Суспірія» - це більшою мірою арт-кіно, стрічка естетичного, - якщо в це поняття можна вкласти і «антиестетику», - плану, для якої потрібно забути усе, до чого ви звикли в традиційному прокаті, навіть контексту арт-хаусного кіно. Стрічка для дорослого глядача, без логіки – «сучасне мистецтво» у кінематографі.
Недзельницький Андрій
Смертельні танці
Люди збираються у групи, щоб творити злочини,
і називають це магією
Суспірія, режисер Лука Гуаданьіно
Так, є чисте арт-кіно, мистецтво заради мистецтва, і його вплив є (і був) відчутним в популярному кінематографі. Значно ця тенденція була відчутна в…
Читати повністю
Пожалуйста, те кто в восторге от фильма, могут объяснить о чем он???? Не сюжет который ты увидел, а смысл фильма!!!! В чем суть???
відповісти