Паралельні матері

Більшість режисерів досягають піку десь під час своєї кар’єри, і після того їхні фільми перестають ставати кращими. Дивлячись фільми Педро Альмодовара, здається, що він ще не досяг свого піку. Чим старше він стає, тим напруженішими та кращими стають його фільми.

У фільмі "Паралельні матері" присутні всі звичайні інгредієнти для фільмів Альмодовара. Незвичайна історія про жінок і материнство, чудова акторська гра Пенелопи Круз, вишуканий одяг та інтер'єри, чудова операторська робота та цікаві діалоги з дивовижними поворотами.

Приємною характеристикою цього фільму є те, що він весь про те, як жінки самі створюють своє власне життя. Що є приємною зміною: більшість фільмів зосереджені на чоловіках.

"Паралельні матері" є відносно невиразним фільмом, оскільки показує діалоги людей, які реагують один на одного та показують свої емоції. Але для створення такого фільму потрібні надзвичайні режисерські здібності, щоб догодити глядачеві. Це один з тих фільмів, які просто дуже хороші, тому що їх знімає досвідчений майстер, який знає, що робить.

Естафета життя
Так, кін, крім, власне, гарного і поганого для сприйняття, можна розділити і на подібні частини: є стрічки, які створюють певні сенси, а є стрічки, які в вже вторинно втілюють їх, як частину, скоріше додатку до видовищного задуму. Перші – це дійсно стрічки майстрів, до яких, безумовно, належить режисер Педро Альмодовар, чергову стрічку якого Паралельні матері (Madres paralelas), де він теж виступив як сценарист, думаю, беззаперечно можна вважати явищем. Стрічкою, що ввібрала в себе теперішнє і майбутнє, є маніфестом сучасних тенденцій, та маніфестом пам’яті. Власне, слід додати про чудовий вечір у кінотеатрі Жовтень, за який можу подякувати колективу кінотеатру і компанії прокатниу VLG.Cinema- та стрічка, в якій важлива атмосфера і настрій, з яким приходите у кіно.
Джаніс – успішна жінка-фотограф, проте, крім роботи, її цікавить розкопки могили дідуся, розстріляного під час громадянської війни фалангістами. Саме це стає приводом для знайомства з археологом Артуро. Незабаром, в пологовому будинку вона знайомиться з юною Анною – і тепер обидві жінки стають друзями, оскільки їх дитини – незаплановані. Доля зводить та розводить героїв, проте їх наполегливість і мудрість дають їм можливість пройти через випробування.
Загалом, стрічку можна розглядати в самих різних площинах. Її можна розглянути як драму з нотками комедії, можна розглянути навіть як романтичну мелодраму. Її можна дивитись без якихось зайвих роздумів, проте так само можна підійти до неї з точки символічного і історичного контекстів. Так, сама історія – це історія естафети пам’яті, історії про те, що ніколи не повинно повторитись, історія пам’яті, що перейшла грань покоління. Ця стрічка – історія естафети не тільки пам’яті, а і життя, що відроджується, відроджується на місті трагедії, така, що дає надію. І, звісно, просто неймовірні діалоги, вміння розкрити атмосферу, відчути струни, відмінна операторська робота – і ще раз – надія. Надія, що є речі непідвладні змінам – а чи в консервативному, а чи сучасному суспільстві, з новою роллю жінки– а саме – та ж сама пам’ять і материнська любов. Проте все таки слід відзначити, що це історія про людей, які мають вибір – що дозволяє не кожен соціальний статус.
Гра акторів. Так, роль Джаніс – це роль спеціально для Пенелопи Крус, і так, акторка, можна сказати, блискуче «вгадала» свою героїню. Цікаву, різнобічну, і саме головне – мудру, яка не сліпо робить кожен крок, навіть в любові до дитини. Її подруга Анна у виконанні Мілени Сміт – лише дорослішає, росте, і саме головне – мудрішає. Загалом, герої стрічки все таки хоч і діти республіканців, проте за покликом – аристократи духу, і, крім власних земних проблем, вбачають свою місію створювати сенси майбутнього.
Як висновок. «Паралельні матері» - одна з найкращих стрічок, переглянутих за останній час, що дійсно пропонують сенси, а не їх форму, проте стрічка яку не можна дивитись «поспіхом», стрічка, яка може бути або просто цікавим фільмом на вечір, або на яку можна поглянути як на маніфест сучасних прогресивних течій
Недзельницький Андрій