Дублікат

“Дубликат” или”Джонатан” - “мягкая” недонаучная недофантастическая недодрама-недотриллер Билла Оливера о о диссоциативном расстройстве идентичности или, в простонародье, раздвоении личности. Раздвоением в фильме страдает герой набирающего популярность Энсела Эльгорта, остальные персонажи страдают только ерундной, а зритель в это время страдает от скуки. Но отнюдь не потому что фильм плох.

Фильм затрагивает довольно небезынтересную тему, и режиссер напару со сценаристом умело и оригинально прорисовывают жизнь и быт человека… вернее, человеков... вынужденных делить одну тушку на двоих. Энсел Эльгорт справляется со своей ролью неплохо, однако на этом все плюсы фильма и кончаются. Да, здесь поднимаются вопросы научной этики, ответственности, свободы выбора и так далее, и у фильма было достаточно потенциала для того, чтобы стать прорывным, провокационным и прочие “про”. Но, во-первых, режиссер похоже еще не очень уверенно себя чувствует в полном метре (это его первая полнометражная работа, до нее были только две короткометражки), а во-вторых, видно, что старались нигде не рисковать, нигде не перегнуть, вследствие чего фильм получился ни жареным, ни вареным.

И тем не менее, пойти стоило хотя бы потому, что смотреть очередных Трансформеров, Тыквоменов ну сил уже никаких нет. “Джонатан” неплох, его просто стоило немного укоротить и более остро поднять некоторые вопросы. Ждем “Стекло”, надеюсь хоть Шьямалан не подведет (а то он умеет).

Кінострічка "Дублікат" режисера Білла Олівера виходить в український прокат. За словами режисера, фільм "Дублікат" - це про прагнення людини знайти рідну душу та з'єднатися з нею. Ця тема має особливе значення в сучасному світі, де всі мають неймовірні можливості для спілкування, і в той же час відчувають себе більш самотніми, ніж будь-коли.
Брати Джон і Джонатан мають спільне тіло та спілкуються за допомогою новітніх технологій. Головний герой фільму мріє про близькі стосунки, підтримку та любов. Однак бути з тим, кого він по-справжньому любить, для нього неможливо.
"Дублікат" мав шанси на успіх, але щось пішло не так... Визначити певний жанр кінострічки неможливо: це щось середнє між психологічною драмою та науковою фантастикою. Режисер вивів з екрану всі фарби та максимально загострив увагу глядача на героєві, його переживаннях та історії.
Але сама історія виявилася занадто простою, щоб тримати інтерес глядача протягом усього фільму. Гра Енселя Елгорта не вражає своєю драматичністю. Він досить непогано справляється з грою, але не тримає увагу глядача, як актор двох ролей. По суті, його гра - це віддзеркалення усього фільму, без психологічної напруги, але з чіткою емоційною виваженістю.
"Дублікат" вийшов затягнутим, нудним, абсолютно фоновим фільмом.