Янгол

Черный ангел.
Прежде всего клюнула я на фамилию Альмодовар, очень люблю его фильмы, ну, а тут он был продюсером. Потом прочитала, что фильм основан на реальных событиях.
Итак, героем фильма стал молодой серийный убийца Карлос Пуч, который за год совершил 11 убийств, 17 ограблений и еще множество других правонарушений. За которые он получил пожизненное заключение, он несколько раз подавал прошение на освобождение, однако ни одно из них не было удовлетворено.
Ожидалось, что фильм будет мрачным, но нет, он скорее похож на фарс с легким гомосексуальным флёром. Воспринимается он легко и спокойно, лишь иногда удивляясь бесчувственности главного героя. Мы видим двух основных героев: ассексуального, спокойного и немного странного Карлитоса и его друга Рамона, который пугливый, но более привыкший к пороку, чем его друг. Однако, он мечтает о карьере певца и телевидении и готов изменить свою ориентацию для того, чтобы его желания сбылись.
В целом фильм пронизан сексуальностью, сюжет довольно динамичен, а внешность главного героя только дополняет эту картину. Отдельно хочется отметить работу режиссера - она отменна. Смена кадра, наложение музыки и эффектов, а также игра актеров делают из этой картины шедевр.
Фильм достоин внимания и вы однозначно получите удовольствие от его просмотра, а также от саундтреков, которые несомненно делают эту картину еще лучше.

Killing Them Softly.

Ще одна картина після «Будинку Джека» про вбивцю-естета, яку представляє Arthouse Traffic. Українська назва «Янгол» дуже точно відбиває зовнішній вигляд аргетинського виплодка пекла, реального персонажа Карлоса Едуардо Пуча (Карліто). Схожий скоріше на якусь поп-зірку кумира дівчат-тінейджерок, образом та подобою здертий з радянського Електроніка (жартую, але побачите особливо у сцені першого вбивства), 17-річний хлопчина в стилі джазу та диску грабує, без роздумів вбиває, робить усе без будь-якого замітання слідів. Він легко з півоберту в новій школі знайомиться з таким же самим самим Рамоном, котрий хоче стати і стає актором. Хоча артистичні не за віком і освітою здібності демонструє власний наш головний герой у якій би критичній ситуації не опинявся. Окремого слова заслуговує уся сімейка Рамона. Режисер Луїс Ортега наче хоче показати, що така ззовні симпатична нечисть як Карліто може притягнути до себе хіба що героїново-збоченсько-содомсько-злодійську компашку. Дві ровесниці-близнючки тягнуться у свою чергу до обох «bastards», як закономірно це є і було у реальному житті. Сам Карліто теж не без бісексуальності мабуть аби іспаномовна католицька публіка ще більше налаштувалась проти його образу. Правда можна було доробити ще аби він проколював ляльки-вуду і працював паралельно на британську розвідку. Заради справедливості слід підкреслити, що режисери не домальовували серійному вбивці додаткові роги. Це реальна історія.

Постановники, серед яких іспанські брати Альмодовари як продюсери, з усіх сил намагались показати як близько поруч з нами може бути просто супернебезпечне зло, такий собі Омен. Своїми чарами він здатний водити за ніс батьків і напускати туману поліції (лопухи). Для цього з перших хвилин художніми засобами максимально створено диско-кльошеву атмосферу, відповідну обстановку на вулицях, музичку підібрано під початок 1970-х. Сподобалась операторська робота. Фільм висувався нещодавно на Оскара від Аргентини, але до фіналів не дістався. Це добре… Все ж мене досі не полишило питання – а чого він таким став? Звідки тут грунтується коріння такого рафінованого зла? Батьки ж то нормальні трударі, люблять його навіть коли розуміють, що попереду довічне ув’язнення і чорна ганьба. Такий випадок мусить трапляться за якоюсь генетичною статистикою раз на 10 чи 30 мільйонів? То натякніть хоча б, а не залишайте на свій розсуд.

Дві «козявки» помітив по ходу сюжету:
- після арешту в його домі не проводять обшук;
- після арешту він підстрижений до короткого, а далі знову патлатий з кучерями.

Зверніть увагу на дебют актора у головній ролі – невідомий 19-літній Лоренцо Ферро. Відомих широкому загалу виконавців ролей не шукайте.

І ще, раптом почнете мурликати під ніс після сеансу чудесні саундтреки і захочеться скачати:
El extraño del pelo largo (1968)
Довго звучить для передишки La Casa del Sol Naciente (1965) – іспаномовна версія The House of the Rising Sun.

Ставлю 8,3 бали. Більше не поставив через нерозкрите вище питання.

Карлитос молод, беспечен, красив и из обычной семьи - домохозяйки и рабочего. Он с легкостью входит в доверие к людям и с такой же легкостью и непринужденностью может ограбить, кажется, что угодно и кого угодно, и так же легко может спустить курок.

Особой "изюминкой" этого фильма является то, что прототипом главного героя является реальный человек - Карлос Пуч, осужденный к пожизненному заключению по обвинениям в 11 убийствах, одном покушении на убийство, 17 ограблениях, одном изнасиловании, одной попытке изнасилования, одному пункту сексуального злоупотребления, двух похищениях людей и кражах. Причем свою "деятельность" этот человек начал в 19-летнем возрасте и совершил все свои преступления всего в течении года! За что, собственно, и получил такие прозвища как "Ангел смерти" и "Чёрный ангел".

В фильме мы видим аргентинский городок 70-тых, где разворачиваются события. Все время нас сопровождает яркая ретро картинка, саундтрек из старых аргентинских рок-хитов и вписанная в эту атмосферу история серийного убийцы и вора.
В фильме все сцены ограблений, убийств и даже ареста обыграны комично, этот фильм - не мрачная история о жутком человеке, напротив, Карлитос действительно похож на "Ангела", ты сидишь, и просто не можешь сопоставить между собой образ главного героя и его поступки, даже до тех пор, пока в конце во время титров тебе напоминают о его реальной сущности.
Это кино, на самом деле, очень даже приятно смотреть, оно яркое и смешное, но в который раз заставляет задуматься о том, что, если человек и выглядит как "Ангел", не факт, что его действия и поступки будут соответствующими.