Річард Харріс

У 1955 році поступив в Лондонську академію музики і драматичного мистецтва.

Дебютував у кіно в 1958 році. Всесвітню популярність приніс йому фільм "Таке спортивне життя" режисера Ліндсея Андерсона (1963), де він, сам у недавньому минулому регбіст, зіграв головного героя — суперечливого спортсмена Френка Мечин. Ця робота принесла йому премію XVI Міжнародного кінофестивалю в Каннах за найкращу чоловічу роль, номінації на премії "BAFTA" і "Оскар".

У 1964 році Гарріс знявся в одній з головних ролей у картині Мікеланджело Антоніоні "Червона пустеля", проте вона не увійшла до числа найкращих у його кар'єрі. Надалі Антоніоні визнавав, що помилився з вибором актора.

Зате успішними стали робота у фільмі "Камелот" (1967), де Харріс зіграв короля Артура (премія "Золотий глобус"), головна роль у "Кромвель" режисера Кена Хьюза (приз за найкращу чоловічу роль на Московському міжнародному кінофестивалі).

Річард Харріс багато знімався у пригодницьких фільмах і вестернах, серед яких "Людина на ім'я Кінь" і ряд його продовжень, "Перевал Кассандри", "Орка", "Непрощений" та інші.

У 1985 році Річард Харріс був зведений у лицарське звання.

На заході кар'єри Харріс з'явився в ролі Албуса Дамблдора у двох перших фільмах кіноепопеї про Гаррі Поттера. Останньою роллю Харріса був Іван Богослов у фільмі "Апокаліпсис".

У серпні 2002 року у Харріса був виявлений рак. Помер 25 жовтня 2002 року від лімфогранулематозії в лікарні, в оточенні своєї родини. Прах актора згідно з його волею розвіяний над Багамськими островами, де він жив останнім часом.

Річард Харріс був двічі одруженим. Від першого шлюбу (1957–1969) з уельською актрисою Елізабет Ріс-Вільямс у нього залишилося троє синів: наймолодший актор Джеймі Харріс, другий — актор Джаред Харрісі найстарший — режисер Деміан Харріс. Другий шлюб (1974–1982) з американською актрисою і моделлю Енн Такел.