Нонна Мордюкова

Ще з дитячих років вона мріяла зніматися в кіно, але війна перешкодила збутися її планам. Під час окупації в Краснодарському краї їй доводилося ховатися від гітлерівців, щоб уникнути відправки на примусові роботи до Німеччини.

У 1945 році поступила у ВДІК, в акторську майстерню Бориса Бібікова і Ольги Пижем. Закінчила його в 1950 році. У 1950—91 — актриса Театру-студії кіноактора.

За свою кар'єру Нонна Мордюкова знялася приблизно в 60 фільмах.

Її дебют в кіно відбувся в 1948 році, коли вона ще студенткою першого курсу ВДІКу зіграла роль Уляни Громової у фільмі режисера Сергія Герасимова "Молода гвардія". Ця робота принесла актрисі перший успіх, Державну премію, а також зміни в особистому житті. В 1948 році вона вийшла заміж за молодого актора В'ячеслава Тихонова і 28 лютого 1950 у них народився син Володя. Володимир Тихонов був одружений з актрисою Наталією Варлей. 11 червня 1990 року син помер від серцевої недостатності, яка розвинулась через вживання наркотиків. Шлюб Мордюкової і Тихонова тривав 13 років. Ангелом-хоронителем сімейства Мордюкової — Тихонова була мама актриси Ірина Петрівна, яка благала дочку не йти від чоловіка. Наступного дня після похорону матері Мордюкова і Тихонов розлучились.

Після "Молодої гвардії" Мордюкової довго не пропонували ролей, і лише в 1954 році режисер Михайло Швейцер запросив її на проби в свою картину "Чужа рідня". Не зважаючи на те, що Мордюкова не сподобалася художній раді, Швейцер наполіг, щоб саме Нонна зіграла головну героїню ‑ Стешу. Після виходу фільму на екрани Мордюкова стала по-справжньому знаменитою.

У 1950–1960х роках Нонна Мордюкова знялася в таких класичних радянських картинах, як "Повернення Василя Бортникова" Всеволода Пудовкіна, "Проста історія" Юрія Егорова, "Голова" Олексія Салтикова.

У "Простій історії" Мордюкова сказала героєві Михайла Ульянова одну з головних крилатих фраз радянського кіно: "Хороший ти мужик, але не орел!" Ульянов згадував — навіть на знімальному майданчику від неї ці слова було образливо чути.

Незвичайна історія маленької безіменної ролі у фільмі "Добровольці" (1958): її не було в сценарії. Режисер Юрій Єгоров попросив Мордюкову знятися в масовці. Нонна погодилася, але запропонувала "розширити" роль. І тут же експромтом зіграла епізод. Режисер негайно включив його у фільм. Образ безіменної героїні преса відзначала нарівні з центральними героями картини.

У 1967 році актриса знялася у Олександра Аскольдова у фільмі "Комісар", де вона зіграла одну з своїх найкращих ролей. Фільм 20 років пролежав на полиці, а потім був названий шедевром радянського кінематографа. У фільмі є сцена, коли Мордюкова годує дитину грудьми. Режисер фільму згадував, що Нонна зовсім не хотіла роздягатися. Вона поставила умовою, щоб на знімальному майданчику вимкнули світло, а з групи залишилися тільки він і оператор. Режисерові насилу вдалося умовити її.

У 1960‑х‑1970‑х роках актриса знімалася в комедійних і мелодраматичних картинах: "Тридцять три" Георгія Данелія, і "Діамантова рука" Леоніда Гайдая, "Одруження Бальзамінова" Костянтина Воїнова, "Журавлик" Миколи Москаленко, "Російське поле" Олексія Салтикова і інших.

У фільмі "Одруження Бальзамінова" є епізод, де героїню Мордюкової знайомлять з женихом (його грає Георгій Віцин). Цей епізод, де персонаж Мордюкової говорить "Він мені подобається… Ти мені його щодня…", за спогадами Нонни Вікторівни вийшов після 29 дублів. "Віцин був такий худенький, добрий. Йогою займався… Так я його з дубля в дубль ялозила. Знову і знову кидала до огорожі… Повітря було людина. Щоки, шия вже всі червоні. Та і подряпини від огорожі. Але 29-й дубль і справді був найкращий".

Останні великі ролі Нонни Мордюкової на кіноекрані — фільм "Рідня" Микити Михалкова (1982) і "Мама" Дениса Євстігнєєва (1999).

Під час зйомок фільму "Рідня", як згадувала сама актриса, режисер фільму Микита Михалков отримав від неї синяк на вилиці і позбувся двох гудзиків на сорочці. Увечері він прийшов до Мордюкової в готельний номер з пляшкою коньяку — миритися.

Фільм Дениса Євстігнєєва "Мама" вийшов 1998 року. Нонна Мордюкова у фільмі виконала головну роль, а її партнерами на знімальному майданчику стали молоді актори — Олег Меньшиков, Володимир Машков, Євген Миронов. Атмосфера на зйомках "Мами", говорять актори, панувала чудова. Коли Мордюкова сердилася, вона силою свого біополя відключала електроприлади. Якось сказала різкість "звуковикам" — і у них тут же згорів трансформатор, а у освітлювачів зламався системний блок. Зате коли Нонна Вікторівна бувала в настрої, співала свої улюблені частушки — не завжди, до речі, пристойні.

Фільм "Мама", не зважаючи що критика його не прийняла, Мордюкова вважала хорошим. "Зараз кіно — не кіно, якщо по асфальту мізки не течуть і нікого не насилують на крупному плані — сказала актриса на прес-конференції, присвяченій виходу в світ „Мами“. — А ця картина з тих, з колишніх. Там є сімейна любов".

Померла увечері 6 липня 2008 року на 83-му році життя.

Похована 9 липня 2008 року на Кунцевському цвинтарі Москви поряд з сином. Згідно з останньою волею Мордюкової, громадська панахида не проводилася. Відспівування пройшло в храмі Спаса Нерукотворного Образу на Сетуні. Попрощатися з нею прийшли багато діячів культури і мистецтва — Юрій Соломін, Микита Михалков, Римма Маркова, Євген Миронов, Олександр Панкратов-Чорний, Сергій Гармаш, Лариса Лужина, колишня невістка Мордюкової Наталія Варлей.