Джордж Сігал

Джордж Сігал народився у місті Грейт-Нек, на Лонг-Айленді, у штаті Нью-Йорк, в 1934 році, в родині Фанні і Джорджа Сігал. Після закінчення коледжу він вступив до Колумбійського університету, який закінчив у 1955 році. Його акторський дебют відбувся на театральній сцені, а в 1961 році підписав контракт з кінокомпанією "Columbia Pictures", з'явившись згодом у ряді малопримітних кінокартин на початку десятиліття.

Першого успіху досяг у 1965 році після ролі у трагікомедії Стенлі Крамера "Корабель дурнів". Через рік Джордж Сігал був номінований на премію "Оскар" за роль у драмі "Хто боїться Вірджинії Вулф?". Далі були успішні ролі в картинах "Меморандум Квіллера" (1966), "Філін і кішечка" (1970), "Любити" (1970), "Крадений камінь" (1972) і "Забавні пригоди Діка і Джейн" (1977). У 1973 році актор був удостоєний премії "Золотий глобус" за роль в романтичній комедії "З шиком".

У 1980-х роках Сігал був майже неактивний, лише зрідка з'являючись в невеликих ролях на телебаченні. У 1989 році він повернувся на великий екран у комедії "Подивися, хто говорить". У 1990-х роках він запам'ятався своєю роллю в телесеріалі "Журнал мод", а також своїми появами у фільмах "Для наших хлопців" (1991), "Вже хто б говорив 3" (1993) і "У дзеркала два обличчя" (1996). Одну з останніх ролей актор виконав у фільмі-катастрофі "2012", де зіграв літнього музиканта Тоні Делгатто.

Крім акторської кар'єри, Джордж Сігал захоплюється грою на банджо, іноді виступаючи з джазовими колективами.