Лючія Бозі

В юності Лючія працювала в одній з міланських пекарень, поки в 1947 році не стала переможницею на конкурсі краси "Міс Італія".

Кінодебют відбувся в 1950 році у фільмі Де Сантиса "Немає миру під оливами". У тому ж році вона зіграла Паолу Молон у фільмі М. Антоніоні "Хроніка одного кохання". У 1953 році Мікеланджело Антоніоні запросив Лючію на роль Клари Манні у фільм "Дама без камелій".

Її кар'єра продовжувала активно розвиватися до 1956 року, поки Лючія не вийшла заміж за іспанського матадора Луїса Мігеля Домінгу і через чотири роки залишила кар'єру. Останнім фільмом того часу з участю Лючії став "Заповіт Орфея" (1960) Ж. Кокто.

Наступні роки вона присвятила чоловікові і вихованню дітей — Мігеля, Паоли та Лючії.

У кіно вона повернулася в кінці 1960-х років, з'явившись у фільмі Фелліні "Сатирикон", а потім у картині братів Тавіані "Під знаком скорпіона" (1969). З тих пір вона періодично з'являється в невеликих ролях в італійських фільмах.