Лів Ульман

Лів Ульман народилася в Токіо у сім'ї норвезького інженера Еріка Вігго Ульмана (1907—1945), який працював в той час в Токіо та Жанни Ербе (1910—1996). Дід Лів під час Другої світової війни був засланий у концтабір Дахау за допомогу єврейському населенню. Коли Лів було два роки її сім′я переїхала до Канади, де її батько працював на авіабазі (острови озера Онтаріо). Потім Лів із сім′єю переїхала у Нью-Йорк, де через чотири роки її батько помер від пухлини головного мозку. Мати Лів працювала продавцем книг. Зрештою, сім′я Лів переїхала до Норвегії (Тронгейм).

Навчалася акторській майстерності в Лондоні, працювала в театрі Ставангера, а пізніше в Національному театрі в Осло. Стала відомою у 1966 році, знявшись разом з Бібі Андерсон у фільмі Інгмара Бергмана "Персона" в ролі Елізабет Фогелер, акторки, яка, одного разу замовкнувши під час спектаклю, відмовилася говорити зовсім.

До цього фільму Ульман знялася в п'яти незначних норвезьких і одному шведському фільмах. Завдяки "Персоні" Ульман отримала ролі у американських режисерів. Згодом знімалася в багатьох фільмах Бергмана, від якого народила дочку, яка стала відомою в Швеції журналісткою. Неодноразово номінувалася на премію "Оскар" за найкращу жіночу роль.

Крім роботи з Бергманом, Лів Ульман грала на Бродвеї і в Голлівуді, зіграла багато ролей у п'єсах Генріка Ібсена. В 1977 році вийшла її автобіографія "Зміни" (англ. Changing). У 1990-і роки Лів Ульман зайнялася режисурою, її фільми удостоєні багатьох премій.

У червні 2008 року Лів Ульман очолила журі основного конкурсу XXX Московського міжнародного кінофестивалю.

У Лів Ульман є єдина дочка Лінн (народилася 9 серпня 1966), від Інгмара Бергмана, з яким ніколи не була у шлюбі.