Закрити
Наверх Наверх

Андрій Кончаловський

Андрій Кончаловський
9,9 
215 голосів
Оцінити:

Дата народження: 20 серпня 1937 (zodiac лев)

Місце народження: Москва, СРСР

Діяльність: режисер

Досягнення: Народний артист РРФСР (1980). Президент кіноакадемії "Ніка". У 2014 році був удостоєний головного режисерського призу Венеціанського кінофестивалю, "Срібного лева", за постановку екзистенціальної драми "Білі ночі листоноші Олексія Тряпіцина".

Народився в сім'ї письменників С. Михалкова і Н. Кончаловської, дочки художника П. Кончаловського (уродженця м. Слов'янськ, тепер Донецької області).

В 1952 закінчив Центральну музичну школу. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії.

В 1957–1959 навчався в Московській державній консерваторії по класу фортепіано.

Після закінчення у 1965 режисерського факультету Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня М. Ромма) почав працювати як режисер на "Мосфільмі". Того ж року дебютував фільмом "Перший вчитель" за одноіменною повістю Чингіза Айтматова. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився.

В 1972 отримав звання лауреата Державної премії Казахської РСР після всесоюзного успіху фільму "Кінець отамана" за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).

Народився в сім'ї письменників С. Михалкова і Н. Кончаловської, дочки художника П. Кончаловського (уродженця м. Слов'янськ, тепер Донецької області).

В 1952 закінчив Центральну музичну школу. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії.

В 1957–1959 навчався в Московській державній консерваторії по класу фортепіано.

Після закінчення у 1965 режисерського факультету Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня М. Ромма) почав працювати як режисер на "Мосфільмі". Того ж року дебютував фільмом "Перший вчитель" за одноіменною повістю Чингіза Айтматова. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився.

В 1972 отримав звання лауреата Державної премії Казахської РСР після всесоюзного успіху фільму "Кінець отамана" за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).

В 1980 отримав звання народного артиста РРФСР. У тому ж 1980 виїхав до Америки, в Голлівуд. Зняв там кілька фільмів. За деякі з них отримав нагороди. Наприклад, стрічку "Гомер і Едді" (у головних ролях Вупі Ґолдберґ і Джеймс Белуші) віншували на МКФ у Сан-Себастьяні. Проте згодом режисер розчарувався в американському кіно і на початку 90-х повернувся на батьківщину.

2002 — академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук.

2005 — офіцер ордену Мистецтв і літератури Франції.

В 2005 заснував "Продюсерський Центр Андрія Кончаловського", який створює програми для провідних каналів російського телебачення — НТВ, РТР, "Культура", "Зірка", продюсує театральні постановки, здійснює книговидавничі проекти.

З 2010 член Громадської палати Російської Федерації.

В 2010 отримав Орден Почесного легіону у Франції.

У 2013 році очолив кінопремію "Ніка".

На даний час проживає з сім'єю як в Росії, так і за кордоном, в залежності від того, де працює.

Творчість

Перша самостійна повнометражна постановка — "Перший вчитель" (премія за найкращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій в киргизькому селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює як сценарист, створюючи сценарії до своїх фільмів, а також до картин інших режисерів (зокрема, до Андрія Рубльова А.Тарковського).

У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці "документального реалізму" сільську драму "Історія Асі Клячиної", героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця на прізвисько Ася-хромоножка. Фільм, що не збігався з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений "на полицю" (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів І. С. Тургенева ("Дворянське гніздо") і А. П. Чехова ("Дядя Ваня", приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).

У 1970-і роки в творчій еволюції режисера відбувається різкий поворот. За сценарієм Е.Грігорьєва він ставить поетичну драму про сучасну молодь "Романс про закоханих" (головний приз МКФ в Карлових Варах, 1974). Непростий в жанрових координатах фільм, заснований на зіставленні "романтичної" і "реалістичної" частин, користується великим глядацьким успіхом. Услід за цим Кончаловський декілька років працює над епопеєю "Сибіріада" (приз журі МКФ в Канні, 1978), події і герої якої — жителі глухого сибірського села Елань — простежуються з дореволюційних часів до 1970-х років. Епічний лад картини знайшов вираз не тільки в долях героїв декількох поколінь, але і у вражаючих звукозорових пасажах (оператор Л.Пааташвілі, композитор Е. Артем'єв). Примітно, що обом фільмам був властивий громадянсько-патріотичний пафос, який сприймався радше як органічний елемент їхньої стилістики, ніж наслідок вимушеного компромісу з владою. Режисер був удостоєний звання народного артиста РРФСР. Проте після постановки цих картин Кончаловський проявляє незговірливість у відносинах з керівництвом Держкіно СРСР і незабаром стає першим радянським режисером, що виїхав для роботи до Голлівуду.

У США Міхалков-Кончаловський був вимушений працювати в традиціях голлівудського "мейнстріму", віддаючи пріоритет сюжетній цікавості перед "психологією", соціальним типам — перед характерами, проте в деяких фільмах ("Коханці Марії", "Гомер і Еді" — Гран-прі МКФ в Сан-Себастьяні) він зберіг характерні ознаки європейського стилю. Після конфлікту з продюсерами на зйомках фільму "Танго і Кеш" режисер був вимушений достроково розірвати контракт.

Після повернення до Росії новим героєм фільму Міхалкова-Кончаловського (поставленого в копродукції з США і Італією) став кіномеханік, що обслуговував перегляд Сталіна і його найближчого оточення ("Ближній круг"). Потім режисер знов звернувся до теми і героїв фільму "Асине щастя" (Курочка-ряба), спробувавши ввести їх у контекст соціальної ломки 1990-х років. Наприкінці 1990-х років Кончаловський екранізував для американського телебачення старогрецький епос Одіссея, випустив дві книги мемуарів, займався постановкою масштабних театралізованих дій і оперних спектаклів.

За своє творче життя Кончаловський написав 23 сценарії, зробив декілька гучних театральних постановок, опублікував декілька книг, отримав безліч премій, нагород, звань.

Народився в сім'ї письменників С. Михалкова і Н. Кончаловської, дочки художника П. Кончаловського (уродженця м. Слов'янськ, тепер Донецької області).

В 1952 закінчив Центральну музичну школу. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії.

В 1957–1959 навчався в Московській державній консерваторії по класу фортепіано.

Після закінчення у 1965 режисерського факультету Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня М. Ромма) почав працювати як режисер на "Мосфільмі". Того ж року дебютував фільмом "Перший вчитель" за одноіменною повістю Чингіза Айтматова. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився.

В 1972 отримав звання лауреата Державної премії Казахської РСР після всесоюзного успіху фільму "Кінець отамана" за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).
Читати повністю

Фільмографія

Фотографії

Новини зАндрій Кончаловський

Використовуючи сайт kinoafisha.ua, Ви погоджуєтеся з умовами Угоди про конфіденційність

Детальніше