Дата народження:27 січня 1926 
водолій
Дата смерті:07 січня 2004
Місце народження:Соллефтео, Вестерноррланд, Швеція
Діяльність:актриса
Досягнення:Британська академія, 1974 рік, номінації : Краща жіноча роль. Каннський кінофестиваль, 1958 рік, переможець : Срібна премія за кращу жіночу роль ("У витоків життя").
У юності займалася балетом, в 1948 році закінчила акторську школу при Стокгольмському королівському драматичному театрі.
У кіно - з 1948 року. З середини 1950-х років грала в театрі, де виконала різні ролі класичного і сучасного репертуару.
У кіно дебютувала в 1948 році, зігравши за свою творчу діяльність ролі більш ніж в 70 кіно- і телефільмах найрізноманітніших жанрів, від мелодрам до фільмів жахів. Працювала з видатними режисерами Європи : Лукіно Вісконті, Альфом Шебергом, Мауро Болоніні, Аленом Рене, П'єром Гран'є-Дефером, Мазко Феррері.
Але особливе місце в творчій долі актриси займають роботи в авторському кінематографі шведського режисера Інгмара Бергмана, у якого вона, з 1957 по 1983 роки, знялася в дев'яти фільмах.
У юності займалася балетом, в 1948 році закінчила акторську школу при Стокгольмському королівському драматичному театрі.
У кіно - з 1948 року. З середини 1950-х років грала в театрі, де виконала різні ролі класичного і сучасного репертуару.
У кіно дебютувала в 1948 році, зігравши за свою творчу діяльність ролі більш ніж в 70 кіно- і телефільмах найрізноманітніших жанрів, від мелодрам до фільмів жахів. Працювала з видатними режисерами Європи : Лукіно Вісконті, Альфом Шебергом, Мауро Болоніні, Аленом Рене, П'єром Гран'є-Дефером, Мазко Феррері.
Але особливе місце в творчій долі актриси займають роботи в авторському кінематографі шведського режисера Інгмара Бергмана, у якого вона, з 1957 по 1983 роки, знялася в дев'яти фільмах.
У 1965 році дебютувала в якості кінорежисера. У співавторстві з А. Едваллом знімає короткометражну стрічку "Молитва". Потім, в 1978 році, спільно з Е. Юсефсоном і С. Нюквістом і Е. Джозефсон, ставить повнометражну картину "Один і Один", в якій паралельно грає головну роль.
У 1982 році на екрани виходить самостійна картина Тулін "Розколоте небо", грунтована на спогадах актриси про своє дитинство в провінційному шведському містечку.
Актриса активно знімалася в італійському кіно і жила в Римі, через важку хворобу вона повернулася в Швецію. У Стокгольмі, незадовго до свого 78-річчя 7 січня 2004 року Інгрід Тулін померла від раку.
У юності займалася балетом, в 1948 році закінчила акторську школу при Стокгольмському королівському драматичному театрі.
У кіно - з 1948 року. З середини 1950-х років грала в театрі, де виконала різні ролі класичного і сучасного репертуару.
У кіно дебютувала в 1948 році, зігравши за свою творчу діяльність ролі більш ніж в 70 кіно- і телефільмах найрізноманітніших жанрів, від мелодрам до фільмів жахів. Працювала з видатними режисерами Європи : Лукіно Вісконті, Альфом Шебергом, Мауро Болоніні, Аленом Рене, П'єром Гран'є-Дефером, Мазко Феррері.
Але особливе місце в творчій долі актриси займають роботи в авторському кінематографі шведського режисера Інгмара Бергмана, у якого вона, з 1957 по 1983 роки, знялася в дев'яти фільмах.
Повернутися до списку персон
Фільмографія
Іменинники, 2 грудня
