Хав'єр Бардем

Бардем народився в акторській родині: його дідусь — актор Рафаель Бардем, бабуся — актриса Матильда Муньйос Сампедро, мати — актриса Пілар Бардем. Акторами стали і його сестра Моніка Бардем і брат Карлос Бардем. Його дядько Хуан Антоніо Бардем — кінорежисер, як і племінник Мігель.

До того, як стати актором, Хав'єр входив до іспанської національної збірної з регбі. Він також вивчав живопис у художньо-промисловій школі (ісп. Escuela de Artes y Oficios).

Свою першу роль Бардем зіграв у віці шести з половиною років у фільмі "El Pícaro". У віці 11 років він отримав невелику роль у стрічці "El poderoso influjo de la Luna", де грала його мати.

Першою його роллю у повнометражному кіно, яка принесла йому успіх, стала поява Бардема у фільмі "Las edades de Lulú" (1990). У 1992 він зіграв у міжнародному хіті "Шинка, шинка" разом з Пенелопою Крус. Уже 1994 року він отримав приз Міжнародного фестивалю в Сан-Себастьяні за роль у фільмах "Лічені дні" і "Детектив і смерть", а також приз фестивалю "Fotogramas de Plata". Через рік Бардема було удостоєно премії "Го́йї" за найкращу роль другого плану. 1996 року Бардем отримав премію "Го́йї" вже за найкращу головну роль.

Свою першу англомовну роль він отримав у стрічці Алекса де ла Іглесіа "Perdita Durango", за яку у грудні 1997 року Бардем отримав приз глядацьких симпатій Європейської кіноакадемії. У січні 1998 він отримав чергову премію Гойї за найкращу чоловічу роль у фільмі "Жива плоть".

Після зйомок у дюжині фільмів на батьківщині, він отримав роль кубинського письменника нетрадиційної сексуальної орієнтації Рейнальдо Аренаса у фільмі "Доки не настане ніч" (2000). За неї Бардема було нагороджено Кубком Вольпі Венеційського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль. Також за цю роль Бардема, першого іспанця за весь час існування премії, було номіновано на "Оскар".

За свою роль в фільмі "Понеділки на сонці" (2003) Бардем отримав ще одну премію "Гойя" за найкращу чоловічу роль. На церемонії вручення Бардем висловився проти війни в Іраку.

2005 року Бардем знявся у драмі Алехандро Аменабара "Море всередині". За роль Рамона Сампедро, паралізованого чоловіка, який бореться за легалізацію евтаназії, Бардем отримав безліч нагород, зокрема — приз Венеційського кінофестивалю, Європейської кіноакадемії та номінацію на "Золотий глобус". Того ж року стрічка "Море всередині" отримала "Оскар" як найкращий іноземний фільм.

2006 він зіграв головну роль у екранізації роману Габріеля Гарсія Маркеса "Любов під час холери". 2007 року він разом з Скарлетт Йоханссон та Пенелопою Крус зіграв у фільмі Вуді Аллена "Вікі Крістіна Барселона".

2008 року Хав'єр Бардем отримав "Золотий глобус" та премію BAFTA в категорії "Найкращий актор другого плану" за фільм "Старим тут не місце". Також за цю роль він, першим серед іспанців, отримав премію "Оскар" як найкращий актор другого плану.

2010 року Бардем отримав приз Каннського фестивалю за найкращу чоловічу роль у мексиканському фільмі "Biutiful" режисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту. Також 2010 року Бардем знявся у фільмі "Їсти молитися кохати".

Особисте життя

У липні 2010 одружився з актрисою Пенелопою Крус. Весілля відбулося на Багамських островах. 25 січня 2011 з'явилася на світ їх перша дитина.