Шість українських фільмів різних часів, які варто подивитися

Кіноексперти Довженко-Центра обрали шість неочевидних фільмів, на які насправді варто звернути увагу, досліджуючи українське кіно. До добірку увійшли як фільми знаних майстрів як Михайло Іллєнко та Сергій Параджанов, так і маловідомі широкій публіці імена, як Суламіф Цибульник. Усі їх та багато інших фільмів можна подивитись в онлайн-кінотеатрі Довженко-Центра.

Фучжоу (1993), реж. Михайло Іллєнко

Постпоетична комедія про чоловіка, за яким ходить вітер. Орест — емігрант, який шукає свою кохану в світі легенд, байок, кліше американських фільмів та українського фольклору, Бермудів і народних пісень.

Карантин (1968), реж. Суламіф Цибульник

Науково-популярний трилер, де п’ятеро вчених опиняються замкнені в лабораторії сам на сам зі смертельним вірусом, проблемами, суперечками, страхами і безкінечною напругою.

Шкурник (1929), реж. Микола Шпиковський

Лагідний спосіб познайомитися з німою українською кінокласикою, або ж відкрити її собі з іншого боку. Комедійне степове роуд-муві про погонича верблюда, який не хоче припадати до жодної з мінливих ідеологій часів Української революції, і безкінечно пристосовується до кожної.

Які ж були ми молоді (1985), реж. Михайло Бєліков

Ніжні, сумні й такі різні досвіди молодості в бідні роки повоєнної руїни, змальовані одним із найбільш цікавих режисерів українських 1980-х.

Приятель небіжчика (1997), реж. В’ячеслав Криштофович

У плутаниці нестабільного ринку, складних стосунків, нереалізованої кар'єри й психологічної кризи, київський інтелігент замовляє кіллеру самого себе. Втративши все починає знаходити причини жити — та чи не запізно.

Андрієш (1954), реж. Сергій Параджанов, Яків Базелян

Частина раннього доробку геніального режисера, що зазвичай зазнає критики й лишається осторонь уваги кінолюбів. Естетична фентезійна молдавська казка, що розпочала його шлях в повнометражному кіно.