Режисер "Давай танцюй"" поділився секретами створення якісного кіно

19 березня відбулася прем'єра нового українського фільму "Давай, танцюй!". Варто відзначити, що це перший український танцювальний молодіжний екшен, зйомки якого почалися в 2015 році, робота над музикою ще раніше, а прем'єра у всіх кінотеатрах країни відбудеться вже 21 березня 2019 року. Режисер першого українського танцювального екшену Олександр Березань поділився секретами створення якісного українського кіно.

- Пане Олександре, як прийшла ідея зняти саме стрілялки?

- Я люблю екшн, це мій жанр. Плюс, це елемент творчості – кожна людина по своєму бачить. Плюс, щодо драматургії, я намагався загнати нашого героя в таку драматичну ситуацію, з якої йому складно буде вибиратися. І це дуже сприяло створенню екшн-сцен.

- Все задумане вдалося реалізувати на майданчику? Не було сцен, написаних на папері, що не вийшло здійснити команді?

- Я намагаюся не працювати з вогнегасниками! Якщо я горю ідеєю, я збираю таку команду, яка тільки розпалить цей вогонь, і реалізує все придумане в найкращому образі. Я працюю з постановником трюків Дмитром Рудим вже не перший проект. Діма – яскрава протилежність цій людині-вогнегаснику. Я пропоную ідею, а він її ще до-придумує. І виходить дуже здорово.

- Чи були ще гравці Вашої команди, які робили екстра-зусилля для досягнення результату?

- Кожен робив свій внесок. Але дуже складна і небезпечна робота дісталася в тому числі оператору Микиті Кузьменку. Було кілька сцен, коли я дійсно за нього переживав. Наприклад, сцену з пробіжкою головного героя на рухомій фурі оператор теж знімав на цій же фурі, що рухається. Ще була одна сцена, яку оператор знімав з даху атріум висотою близько 20 метрів, з якої можна було легко впасти.

- З чим стикалися вперше?

- Та практично з усім! Наприклад, декорація клубу, в якому знімалися танцювальні сцени! Такого ще не робили в Україні! Величезний клуб, побудований в стилістиці апокаліпсису. Він єдиний і неповторний у своєму роді. Я розумів, що ми будемо знімати кругові панорами на 360 градусів, тому в клубі завжди знімали відразу всі сторони. Масовка постійно перебувала на майданчику в повному складі – мінімум 200 людей! Це було непросто!

- Були складнощі в зйомці танців?

- Були свої відкриття! Ми навіть побудували спеціальне пристосування для подібних зйомок! Назвали його таблетка. Танцівник заходив на неї і на величезній швидкості камера рухалася навколо цієї таблетки, за рахунок чого ми з оператором Микитою Кузьменком отримали шикарні кадри танців! Це була наша особиста розробка з оператором.

- Як вдалося об'єднати два жанри: танцювальний фільм та стрілялки?

- Гармонійно. Ми деякі сцени бійок навіть вирішили за допомогою танцю. Це вийшло реалізувати завдяки тому, що постановник трюків Діма Рудий за плечима мав танцювальне минуле. Він відчував, як це зробити, і у нас вийшло.

- В одному з епізодів знімався навіть крокодил! Де Ви його знайшли, і як проходив його знімальний день?

- Це був непростий епізод. Ми знайшли крокодила в одному з приватних міні-зоопарків Києва. Але в день зйомки його ніяк не могли зловити і привезти на майданчик. Слава Богу, привезли. Це була найшвидша зйомка з тваринами в моєму житті. Ми зняли крокодила за годину з моменту приїзду на майданчик. З урахуванням транспортування.

ила в одном из частных мини-зоопарков Киева. Но в день съемки его никак не могли словить и привезти на площадку. Слава Богу, привезли. Это была самая быстрая съемка с животными в моей жизни. Мы сняли крокодила за час с момента приезда на площадку. С учетом транспортировки.

- У чому полягала складність?

- Крокодил від переїзду і стресу відмовився рухатися в кадрі. А в самій сцені мені потрібно було, щоб він рухався і відкривав пащу. Ми його підгодовували і він все відіграв. Але крокодила не можна було пускати в воду – тому що він там знаходить великі сили і потім складно зловити. А в кінці зйомки він таки стрибнув у воду. Це було екстремально і смішно одночасно. Складно по-своєму все. Якісне кіно в принципі знімати складно. Але, повірте, результат вартий того.