Рецензія на фільм Річард Джуелл: покарати за героїзм

В український прокат виходить нова стрічка легенди вестернів Клінта Іствуда. 89-річний дідуган не перестає дивувати глядачів новими захопливими історіями, заснованими на реальних подіях.

Сюжет
Фільм Річард Джуелл присвячений теракту 1996 року в Атланті, штат Джорджія. Саме там, під час концерту в рамках Олімпійських ігор, простий охоронець помітив підозрілий рюкзак на землі та врятував якщо не сотні, то десятки життів.

Цей випадок перетворив Річарда Джуелла на героя, якого запрошують на ефіри та пропонують написати книгу. Та дуже швидко ця казка перетворилася на кошмар, коли проти Річарда виступили два могутні колоси: американський уряд та ЗМІ.

В основу фільму покладені статті та книга про той випадок. А над сценарієм працював Біллі Рей, що колись адаптував для широких екранів Голодні ігри.

Режисерська робота
Фільм розроблявся останні п’ять років. За цей час змінилося декілька режисерів, та стрічка виглядала ідеальним варіантом для Клінта Іствуда.

Це вже не перша подібна історія для режисера, котрий на старості захопився драмами. Два роки тому він зняв кіно про групу молодих морпіхів, які під час подорожі Європою знешкодили терористів у потягу.

Фільм Поїзд на Париж виявився не надто вдалим, оскільки Іствуд вирішив не тільки відтворити усі події, але й на ролі запросив тих самих вояк. Така суміш документального та ігрового кіно публіку не вразила.

З Річардом Джуеллом, який триває більше двох годин, вийшло набагато краще. Провисань сюжету майже немає, а розповідь рівномірно розбавлена напруженими сценами. Хоча іноді й здається, що флешбеки вставлені без будь-якої мети, стрічка все одно приковує увагу і героям співпереживаєш по-справжньому. До того ж Іствуд вміло вмонтував у фільм реальні кадри новин того часу.

Актори
Двічі свою помилку Іствуд не повторив і на головні ролі покликав досвідчених акторів. Річарда Джуелла зіграв Пол Волтер Гаузер, котрого ви могли бачити у фільмі Я, Тоня.

Джуелл з героя перетворився на головного підозрюваного ФБР тому, що ідеально підходив під типаж терориста-одинака: неодружений невдаха, що живе з мамою і хоче визнання.

Гаузер чудово впорався з роллю персонажа, чия дивакуватість та занудність позбавили його друзів, проте в потрібний момент врятували життя людей.

Краще перепильнувати, ніж недопильнувати.

Та виявляється, що слави він зовсім і не бажав, а просто мріяв стати справжнім правоохоронцем. Тому ніяковіє, коли потрапляє на перші шпальти газет, тим паче, коли заголовки зі схвальних перетворюються на звинувачувальні.

Матір головного героя зіграла Кеті Бейтс. За цю трагічну роль жінки, що не встигла навіть порадіти за сина, як його зробили цапом-відбувайлом, актриса отримала номінацію на Оскар за кращу роль другого плану.

Сем Роквелл перевтілився у єдиного товариша Джуелла, що був його колегою, а потім став адвокатом. Його герой не міг відмовити знайомому диваку, коли той опинився між двох вогнів.

Там, звідки я родом, якщо уряд когось звинувачує – це доказ невинуватості.

Персонаж Роквелла підхоплює і розвиває ідею, закладену в історію головного героя. З нікому не потрібного лінивого юриста він перетворюється на справжнього захисника обездолених. Виростаючи над самим собою, він демонструє, що інколи нам необхідний лише правильний імпульс, щоб розкрити свої кращі якості.

Олівія Вайлд, що зіграла журналістку, демонструє протилежне. Відома своїми розслідуваннями, вона готова піти на що завгодно заради того, аби випередити конкурентів. Тому не гребує брудними методами і перша випускає матеріал про підозри ФБР стосовно Джуелла.

Враження
Фільм Річард Джуелл вийшов ще однією захопливою історією Іствуда-режисера, яка ламає шаблони. Як ми зазвичай уявляємо героя? Статний чоловік чи жінка свідомо йде на ризик, рятує усіх та здобуває славу.

А от Джуелл зовсім не статний і діє не так свідомо, як відповідально, просто виконуючи протокол. І врятувавши десятки життів, він отримує не визнання, а цькування.

Іствуд вже не вперше звертається до цієї теми, згадайте хоча б його стрічку Саллі, де пілота, що рятує пасажирів, звинувачують у недбалості.

Фільм Річард Джуелл нагадує, що герої серед нас. Зокрема серед тихих, недалекоглядних чи безпорадних знайомих, котрих ми б ніколи не запідозрили в героїзмі.