"Іронії долі" - 45 років: цікаві факти про фільм

1 січня 2021 року відомому фільму "Іронія долі, або З легким паром!" виповнюється 45 років. Новорічна кінострічка популярна крилатими фразами головних героїв, ролі яких виконали такі знаменитості як Барбара Брильська, Андрій Мягков, Юрій Яковлєв і багато інших.

Зйомки картини стартували у січні 1975-го і вже 31 грудня відбулася прем'єра. 

22 січня вважалося першим знімальним днем Барбари Брильської в Ленінграді, але до цього актрисі потрібно було прилетіти на кілька днів в Москву, щоб зустрітися з костюмерами і гримерами. Є легенда, що в Надіній новорічній сукні до цього, у 1972 році, знімалася Антоніна Шуранова в детективі "Небезпечний поворот". До речі, Брильській сукня зовсім не подобалося.

У Юрія Яковлєва не було часу ні на проби гриму, ні на примірку, але за щасливим збігом обставин йому підійшли зшиті на Олега Басилашвілі костюми.

За початковим задумом режисера сцену, що вдкриває фільм, потрібно було знімати з вертольота, щоб показати одноманітність міських будівель. Грошей на вертоліт не виявилося – з цієї причини картина починається з анімаційного ролика з будівлями, що крокують, який показує думку Рязанова і Брагінського про схожості міст.

Квартири головних героїв знімалися на "Мосфільмі" в одній декорації – в залежності від потрібної сцени меблі переставляли, додавали або прибирали, і квартира ставала то Наді, то Жені. А ось ролі "типових" будинків за знаменитою адресою "3-тя вулиця Будівельників, 25" у Москві та Ленінграді виконали не звичні панельні хрущовки, а експериментальне житло, побудоване в районі станції метро "Південно-Західна" у Москві.

Сцени в лазні були зняті не в якихось саунах, лазнях, а на цокольному, погано опалювальному поверсі "Мосфільму", куди для зйомок декораторами були принесені столики, пальми і лавочки. Актори і масовка мерзли у тонких простирадлах. Існує байка, що в один з таких знімальних днів хтось із акторів протягнув на майданчик спиртне і замінив їм "алкоголь" у кадрі – Рязанов після чергового дубля помітив це. Наступного дня їм було дано вказівку строго стежити, щоб ніхто не приносив з собою міцні напої. Актори зображали тверезих, будучи напідпитку, і п'яних – тверезими.

Сам Рязанов теж показався в картині – був потрібний актор, на якого Лукашин в літаку постійно клав голову під час польоту. Шукати когось часу не було, і оператор Володимир Нахабцев запропонував, щоб цю роль виконав сам Рязанов. Але це не єдина поява несподіваних персонажів у фільмі: Людмила Гурченко і Андрій Миронов, які проходили проби на головні ролі, теж потрапили в картину – в сцені, коли Іполит приходить до Наді, по телевізору показують "Солом'яний капелюшок", в якій якраз вони і були зайняті.

Серйозні проблеми у команди виникли зі зйомками натури в Ленінграді – снігу не було. Через це декораторові в прямому сенсі доводилося створювати зиму своїми руками з підручних засобів: вати, крейди, піни для гоління, нафталіну і штучного снігу. Для довгих проходів і загальних сцен сніг привозили з аеропорту Пулково, де він ще не встиг розтанути.

У Москві хоч і була морозна зима і лежав сніг, під час зйомок на вулиці теж зображували заметіль за допомогою паперової стружки і вітродуя.

Ще однією проблемою, що виникла під час виробництва, став рівень російської мови Барбари Брильської. Та й настроювання трьокамерної системи "Електронік-КАМ", яка, за задумом, повинна була полегшити монтаж, процес зйомок затягувала. Все це призвело до того, що термін здачі картини довелося переносити.