Фільми групи The Beatles : огляд стрічок легендарного колективу

Неодноразово гурт The Beatles визнавали одним з найвпливовіших в історії музики, "бітломанію" прирівнювали до релігії, а найкращі альбоми фанати заслуховували до дір. Але мало хто підозрює, що музиканти мали близьке відношення до кіно. І мова йде не лише про байопіки та документальні фільми.

Ні для кого не секрет, що музика "ліверпульської четвірки" рідко з’являється у фільмах. І навіть у "Вчора" – романтичній комедії, нібито присвяченій їхній культурній вагомості, всі композиції гурту – це кавери, а класична Hey Jude! лунає лише в титрах. А свого часу музиканти знімали фільми за мотивами своїх альбомів. Журналісти обрали для вас найкращі картини за участю музикантів та дізнались, чому музика The Beatles так рідко з’являється на екрані та знайшли недоліки у ромкомі "Вчора".

Кінодебют гурту the Beatles
"Вечір важкого дня" 1964 року – це перший в історії британського музичного кіно повний метр, що заслужив 2 номінації на Оскар. Він проходив у категоріях "Найкращий запис музики" та "Найкращий оригінальний сценарій". На жаль, стрічка в жодній не перемогла. Але попри це стала хітом. При бюджеті в 350 тисяч доларів у прокаті вона принесла творцям 14 мільйонів.

Сюжет стрічки – це "звичайний день з життя Beatles". Відкривальна сцена наочно демонструє шалену популярність гурту. Рінго Старр, Джордж Гаррісон та Джон Леннон тікають від шалених фанаток та в останню мить встигають на потяг з Ліверпуля до Лондона. А Пол Маккартні маскується під звичайну людину з накладною бородою та бере в мандрівку діда.

"Бітли" постійно опинаються в комічних ситуаціях та ледь не доводять свого менеджера до нервового зриву. А фінальний виступ оператори знімали на справжньому концерті.

"Вечір важкого дня" – це найкращий спосіб зрозуміти характери ліверпульської четвірки, усвідомити вагу їхньої творчості та, звісно, розслабитись. Адже минуло 57 років з моменту її виходу, а дух авантюризму досі надихає.

Цікаво, що пісня A Hard Days Night, що стала назвою фільму та альбому, була записана вже після того, як стрічку відзняли.

"Допоможіть!"
Якщо "Вечір важкого дня" можна вважати легкою, місцями реалістичною замальовкою з життя музикантів (сценарист Алан Оуен писав діалоги на основі їхніх балачок), то "На допомогу!" – це вже сюжетний фільм. Знятий у тій самій ненав'язливій манері, але цього разу в кольорі та з більшою кількістю локацій.

За сюжетом, Рінго Старр випадково краде перстень, що належить дуже таємному та дуже жорстокому культу. У їхній вигаданій релігії таким ним позначають людину, засуджену до жертвоприношення. "Бітлам" доводиться переховуватись, намагаючись уникнути зустрічі з лиходіями та врятувати свого барабанщика.

Варто підкреслити, що стрічка побачила світ вже наступного року після виходу "Вечора важкого дня". У "Допоможіть!" музиканти розкриваються з цікавішого ракурсу. Біля четвірки немає менеджера, пригоди стали набагато цікавішими. Досі у кадрі бігають дорослі діти, але в цій стрічці до них, як до творців, виникає більша повага.

Звісно, колоритність та неординарність музикантів привертала увагу багатьох режисерів. Були зняті десятки документальних фільмів. У 2009 році вийшов байопік "Бути Джоном Ленноном". Але здавалося, що найкреативніше до створення картини про гурт підійшов Денні Бойл.

У 2018 році стало відомо, що режисер культових "На голці" та "28 днів потому" взявся за цікавий проєкт. Головний герой стрічки "Вчора" одного разу прокидається у світі, де не існує гурту The Beatles. Дивовижна ідея, крізь яку можна було показати, що сучасний світ та культура без них неможливі, була нівельована. Адже ця стрічка – типова романтична комедія.

І нехай її сценаристом був автор "Реальної любові", а на одній з ролей другого плану можна побачити Еда Ширана, "Вчора" виглядає як стрічка без ризиків. Бо те, що головний герой починає видавати пісні "ліверпульської четвірки" за свої та стає дуже знаменитим, майже ні на що не впливає. Так, ми бачимо нічне жахіття, в якому до нього приходять Рінго Старр та Пол Маккартні, а сцена зустрічі Джона Леннона, що не став легендою та провів життя в скромності, веселять та чіпляють.

На жаль, все, що відбувається в картині, впливає лише на стосунки головного героя зі своєю коханою.

Чому в кіно так мало музики The Beatles?
У 1969 році менеджмент гурту без відома музикантів продав права на їхні пісні. Упродовж кількох десятиліть їх намагався повернути Пол Маккартні. Але у 1985 році права на більшу частину музики The Beatles перейшли до Майкла Джексона. Він викупив контрольний пакет акцій компанії, що володіла нею. Тож фактично Джексон позбавив одного з "бітлів" права володіти своєю ж музикою. А через те, що Джексон мріяв заробити на записах мільйони, жодна студія не могла їх собі дозволити. Тож режисери часто викручувались та вписували в аудіодоріжку кавери.

Фільмографія The Beatles дуже схожа на їхню музику: легка, захоплива, вона назавжди змінила цей світ. Тож у людини, що знайомиться з творчістю гурту, є лише два шляхи: або закохатись, або визнати його велич. Час довів, що їхні творіння не старіють.