Анімація "Лука" від Pixar - море, дружба, паста

Дебютна повнометражка Енріко Касароси для легендарної студії вписується в усі канони, але пірнає не так глибоко, як деяким, можливо, хотілося б.

Студія Pixar, яку поглинула корпорація Disney, залишається для неї священною коровою. Навколо креативної команди керівництво гіганта воліє ходити навшпиньки, оскільки саме вона є тією курочкою, яка несе для "мишачого дому" золоті яйця. "Історія іграшок", "Корпорація монстрів", "У пошуках Немо", "Валл-І", "Рататуй", "Коко" і, безумовно минулорічна "Душа" – в яку роботу Pixar ні ткни, потрапиш у шедевр, що визначає смисли для юного покоління. При цьому фільми студії поступово розширюють горизонти тим, про які дорослим часто страшно розмовляти з дітьми – дорослішання і старіння, самотність, прийняття і навіть смерть. Новою роботою під керівництвом режисера-дебютанта Енріко Касароси Pixar робить ще один крок до зміцнення власної величі. Мультфільм "Лука" примудряється поговорити з юними і дорослими глядачами на дві абсолютно різні теми, залишаючись при цьому цілісною розважальною історією.

Про що мультфільм
Біля узбережжя італійської Лігурії на дні живуть морські монстри. Їхній побут багато в чому схожий на людський, у них навіть імена і прізвища цілком людські, тільки життя протікає під водою. У сім'ї Пагуро підростає 13-річний зелений хлопчик із плавцями і хвостом на ім'я Лука. Він допомагає батькам по господарству, займаючись випасом дрібної рибки. Та інколи знаходить на дні всякі людські предмети. До слова, підводний світ цілком обізнаний про існування людей.

Одного разу на пасовищі він зустрічає синього монстра таких же підліткових років. Це Альберто Скорфано – пристрасний дослідник світу на поверхні. Він розповідає Луці, що перекази його дивакуватої бабусі про те, що морські монстри можуть гуляти сушею, зовсім не фантастика, і запрошує прогулятися з ним на пляж. Альберто показує Луці, що на суші підводні жителі стають не відрізняються від людей (поки не намокнуть), вчить боротися зі своїми страхами і знайомить нового друга із захопливим новим світом. Вони обидва починають мріяти про моторолер марки Vespa і знайомляться з дівчинкою із прибережного містечка на ім'я Джулія, а також з її батьком, рибалкою Массімо Марковальдо. Разом вони придумують план, як роздобути свою мрію. І він включає в себе поїдання пасти на швидкість.

Плюси
Це на 100% робота в класичному дусі студії Pixar. Яскрава анімація тут поєднується із захопливою історією, за якою стоять глибокі смисли і важливі посили. Можливо, це не найкраща робота студії в цілому, проте вона ні на міліметр не відступає від основних творчих принципів, якими керується її креативна команда.

Діти і батьки побачать цю історію по-різному. Для молодших глядачів "Лука" – це історія про дружбу і прийняття не таких, як ти. Власне, вже те, що головні герої – представники зовсім іншого виду, котрі змушені приховувати свій власний вигляд, повністю розкриває цю мораль. А ще фізична особливість рибалки Массімо – дітям показують, що, навіть народившись без руки, він виріс великим, сильним і добрим чолов'ягою. Для дорослих же мультфільм стане історією про один з найсерйозніших батьківських страхів – про сепарацію. Про те, як важко відпускати своїх дітей, скільки з цим пов'язано стресу і переживань, і чому цю стадію варто проходити, спираючись на взаємну довіру, а не на контроль.

Мультфільм присвячений пам'яті композитора Енніо Морріконе. Енріко Касароса мріяв попрацювати зі своїм співвітчизником над саундтреком до "Луки", але у 2020 році маестро не стало. Так що писати музику до картини в результаті довірили Дену Ромеру, який працював над такими серіалами, як "Хороший доктор" і "Особисте життя". Він надихнувся італійською та естрадою і навіть оперою (в мультфільмі звучить арія O mio babbino caro з опери Джакомо Пуччіні "Джанні Скіккі") і зрештою видав досить автентичне звучання.

Мультфільм густо пересипаний культурними відсилками. Головний лиходій явно змальований з Кларка Гейбла, а подружку Луки і Альберто невипадково звуть Джулія – це реверанс у бік шекспірівської Джульєтти. Теж італійки. Ну і недарма батько пару разів називає її саме таким варіантом імені. Pixar перетворюють патріархальний романтичний ідеал жінки, готової заради чоловіка хоч отрути напитися у цвіті літ, хоч кинджалом себе заколоти, на сучасну рольову модель для дівчинки. Тутешня Джульєтта розумна, винахідлива, фізично витривала, справедлива, знає, чого хоче, і сама вибирає, з ким їй спілкуватися. До того ж вона справляє на Луку незабутнє враження не красою і загадковістю, а скоріше інтелектом, умінням знаходити вихід зі складних ситуацій і тим, як спритно використовує назви різних сортів сиру замість лайки.

А ще у мультфільмі є крутий кіт із чудовим ім'ям-відсиланням. І класна пост-історія, розказана у вигляді своєрідних "фотографій" з майбутнього всіх персонажів, які супроводжують фінальні титри. Там навіть повідомляють, як склалася доля кота!

Мінуси
Історія, розказана в "Луці", досить буквальна, тому чекати від неї алегоричності і метафоричності "Душі" не варто. Мультфільму хоч і є що сказати конкретно дорослим, цілиться він все ж у дитячу аудиторію без претензії на універсальність. Тому тих, хто жадає після перегляду ще якийсь час ходити і міркувати на тему "що хотів сказати автор?", заздалегідь попередимо – це не той випадок. Все, що автор хоче сказати, він говорить цілком прямо.

Кому варто дивитися
Фанатам Pixar. Так, можливо це не оскароносна "Душа", але за оцінками критиків "Лука" вже обійшов цілком славний "Уперед". Студія не зраджує собі, навіть створюючи простіші історії.

Батькам, яких до чортиків лякає дорослішання дітей. Цей процес все одно неминучий, так чому б не подивитися, що можна зробити, щоби пройти його якомога легше.

Батькам, які хочуть пояснити своїм дітям, чому так важливо ставитися до всіх однаково. З дітьми, само собою.

Фанатам Італії, які через пандемію сумують за своєю улюбленою країною.

Друзям різного ступеня близькості. Особливо тим, кого турбує певне відчуження. Зрештою "Лука" – це яскрава і сонячна ода дружбі.