Країна, рік:Україна, 2020
Жанр: мелодрама
Режисер:Михайло Іл'єнко
Актори:Дмитро Лінартович
Прем'єра в Україні:20.08.2020
Тривалість:1 год. 56 хв.
Рейтинг очікування:89% (87 голосів)
У головну героїню Катерину закохуються троє козаків. Свій вибір Катерина довірила долі, пообіцявши стати дружиною тому, хто зможе визволити з полону її брата. Двоє з трьох козаків гинуть, намагаючись виконати умову коханої, третьому вдається врятувати брата, але брат Катерини виявляється зовсім не її братом...
Відгуки про фільм Толока 6
Відгуки
-
Ю
Юлія 06.09.2020 14:41
Фільм чудовий!!!! Захоплюючий!!!
Відповісти -
А
Анна 28.08.2020 12:20
Фільм неймовірний! Дуже багато алегорій, для розуміння задуму автора потрібно чималий багаж знань історичних фактів. Рекомендую, проте врахуйте вікові обмеження, вказано 12+, проте я вважаю що потрібно збільшити до 16+ (багато сцен потрібно додумувати)
Відповісти -
О
Олександр 26.08.2020 19:25
Мене фільм трохи розчарував. Окремі сцени знято дуже потожно, їхній символізм сильно вражаає. А от деякі виглялають відверто штучними, та псують післясмак від попереднього емоційного моменту
Відповісти -
Т
Таня 26.08.2020 11:27
Чудовий фільм! Рекомендую всім українцям його подивитися
Відповісти
-
О
Ольга 22.08.2020 02:03
Фільм перевершив очікування. Стрічки у жанрі притчі важко оцінювати - рваний сюжет, багато містики і символів. Але все зрозуміло, бо зрозумілий контекст. Однак це кіно просто мега, мене захопило. Єдине, підкачала графіка. Пробачаю, бо і так довго чекали.
Відповісти -
А
анна 20.08.2020 17:37
Сегодня наконец- то сходила посмотреть этот фильм, так долго ждать и разочароваться. Первая часть про козаков нормальная, дальше намешали истории последних лет 500. Ну камон сталин и мазепа в одном фильме. А можно доснять первую часть.
Відповісти
Дивіться також
| Марія | 100% | 58 |
| Єретик | 93% | 57 |
| Ваяна 2 | 91% | 33 |
| Потяг смерті | 33% | 3 |
| Батько року | 0% | 1 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 11.03.2020 12:28
Коло толоки
Якщо казати про український кінематограф, то саме він викристалізував жанр «поетичного кіно». Його шлях, мабуть, начався з «Вечорів на хуторі близь Диканьки» Олександра Роу, які за іроніюєю долі були відзняті навіть не в УРСР. З відродженням державної підтримки кінематографа, глядачі змогли познайомитись з такими цікавими представниками жанру «фольклорного кінематографу», як наприклад, «Казка про гроші» або зовсім недавня «Пекельна хоругва». Березень, саме в Шевченківські дні, порадує поціновувачів такого роду стрічок масштабним історичним кінополотном режисера Михайла Іллєнка «Толока», створеного за мотивами балади Кобзаря «У тієї Катерини хата на помості…»
Загалом, «Толока» - це намагання осягнути історію України, починаючи з періоду Руїни до сучасності. Історія, передана через алегоричні образи української хати, як Батьківщини і її господарки-Берегині – Катерини, що виховує величезну сім’ю дітей, які волею випадку стали їй рідними. І, звісно, обряд толоки – спільного будівництва, взаємодопомоги, який знову і знову відроджує зруйновану оселю. Ми бачимо образні переходи від навал татар в період Руїни, до приходу гетьмана Мазепи, царат, конфлікт українського селянства з більшовизмом після 1917 року, Голод 1932-33, репресії, Другу Світову, «стройки века» ХХ сторіччя, які ховали під товщею водосховищ села, натяк на події в Афганістані, Чоронбиль: 12 історій трагедій і звитяги– і нарешті сучасні нам часи…
По перше, на що слід звернути увагу – це просто неймовірне поетичне осмислення самих різних епох і звуковий супровід. Так, це костюми зовсім різних епох, намагання відчути «дух часу», відчуття сакральної магії толоки. Магії зміни поколінь, в чомусь з відчуттям легкого «філософського смутку», передану через таку собі театральність дійства. Щоб вмістити більший часовий проміжок, автори зробили декорації дещо схематичними, проте контрастними (досить цікаво, що плакат ЧАЕС чомусь потрапив в епоху будівництва водосховищ). І звісно ж – гра акторів. У ролі Катерини знялась Іванна Іллєнко - власне, в цій історії важко знайти персонажа, який був би зайвий; з акторів другого плану виділив би Богдана Бенюка в ролі харизматичного Ломаки.
Перейдемо до, скажімо, того, що можна поставити не прямо в такий собі докір творцям, проте що обумовлено сучасними канонами «офіційної» української історичної доктрини. По-перше, українці тут виглядають постійним народом-жертвою; проте навіть без держави, або у формаціях до набуття Незалежності, їх вплив, зусилля по збереженню і примноженню культури, досягнення в царині науки були вражаючими. Режисер пояснив, наприклад, цю грань тим, що в самій стрічці наголошується на відродженні, після, задавалось, фатальних поразок. І, по-друге в однозначності історичних постулатів, звісно не розкрите те одвічне і фатальне змагання і боротьба за владу і вплив в самому українському суспільстві, намаганні віднайти «ідеальну ідентичність», спроби, що часто руйнували вже набуті досягнення…
Як висновок. Загалом, якщо приймати «Толоку» як точку зору на історичний процес в Україні – то це майстерна, високохудожня, стилістично закінчена розповідь, все таки більше арт-хаус, чим популярне кіно, дарма, що стрічка була «довгобудом». Вона зацікавить як і поціновувачів українського поетичного кіно, так і тих, хто в майбутньому зважиться на створення подібного кіноепосу.
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?