Сторожова Застава

Фільм у якому не хочеться шукати мінуси!

Як і в будь якій стрічці вони присутні, але загальне враження таке
хороше, що на незначні погрішності навіть не звертаєш уваги!
Для мене,чесно,ця стрічка сприймається,як перша,з приставкою "УКРАЇНСЬКЕ КІНО".
Всі спроби до цього мені не сподобались. Так,як кінематограф наш відносно
молодий, він має на когось опиратися. І на мою втіху, він дивиться на захід!
Творці фільму взяли за приклад голівудські аналоги, додали українського колориту
і створили СМАЧНЮЩИЙ коктейль, 2 години фільму пролітають за одну мить!
На сеанс йшов зі "скепсисом", кумом і його 8 річним сином.
Автори вгодили нам усім, а скепсис зник через 15 хв після початку фільму.
Нарешті,я гордо можу рекомендувати УКРАЇНСЬКИЙ фільм.

Плюси:

- Кіно, що демонструє правильні вчинки, мотивацію та характери персонажів.
Досить не просто зняти стрічку, де ти показуєш дружбу, сміливість, патріотизм
і це виглядає природньо. Творцям це вдалося. Герої зображені так, що хочеться на
них рівнятись.
Рекламна компанія по радіо мене дещо насторожила.Звуки битви і голос:
"Ми на своїй землі! Вистоїмо!" - після купи схожих фраз, у сотнях фільмів, я думав буде
черговий пафос, але ні. Ці слова настільки органічно звучать у згаданій сцені, що
викликають лише одну емоцію - захоплення!
В сучасних реаліях образ підлітка( масово звісно, є виключення )асоціюється з сигаретами,
стовбиченням під під'їздом і "триповерховою лайкою". А тут,показано іншу сторону життя
14 річного хлопця.Він читає, захоплюється конструюванням літаків, знаходить спільну мову
з дорослими,і при цьому він нам симпатичний. Отже, роблячи так, ти теж будеш
подобатися людям ( чудова думка для молоді) . Бо це є нормою поведінки для юнака, сучасного
українця, майбутнього нашої нації. Маю надію, що підлітки, котрі переглянуть фільм
зроблять правильні висновки і захочуть змін у свому середовищі спілкування.
За мотиваційну і навчальну частину авторам - велике дякую!

- Мова.
Український дубляж вже давно показав, наскільки якісним є наш переклад.
Тепер ми почули навмисно "зістарену" українську мову для сцен у минулому, і вона
прекрасно сприймалася на слух. Не було відчуття штучності чи недолугості. Імена
героїв, назви локацій і висловлювання персонажів сприймались як належне.
А те,що половці розмовляють своєю мовою з закадровим перекладом - хороше рішення,
яке додало автентичності і атмосферності стрічці.
За мову - окреме дякую!

- Сценарій та персонажі. Гумор!!!
Сценаристи попрацювали добре. За подіями і діалогами було цікаво спостерігати, не було
відвертої нудьги чи недоречностей.Типажі підібрані влучно. Богатирі( відважні і міцні
ззовні, та добрі у душі).Дід Овсій ( мудрий старійшина, а почув про можливість літати і
враз "став" малим хлопцем).Половці ( хороший образ шамана) також жорсткість і владність
Хана добре показані, жіночі та дитячі персонажі застави виглядали правдоподібно(доречно).
Камео Фагота - 5 балів!
А весь сценарій просякнутий гумором.Не туалетним, не "нижче пояса" чи сарказмом. Ні.
Це хороший, добрий гумор, який викличе посмішку і в дітей і в дорослих.
Рушієм усього комічного у фільмі є Олешко. З перших кадрів молодий богатир створює
та потрапляє у безліч комічних ситуацій! Це такий український Пітер " Зоряний лицар" Квіл
з вартових галактики! Дякую Роману Луцькому за чудовий образ!

Мінуси:
Все дрібниці, не варті згадувань. Єдине, що не сподобалось - затемнення екрану, коли
змінювались сцени.Трохи плавніший перехід і все ок!

Підсумок:РАДЖУ ДО ПЕРЕГЛЯДУ УСІМ!!!

На рівні Голівуду!

Знайомство з фільмом розпочалося з того, що я почув від сторонньої людини, яка побувала на прем'єрі, захопливий відгук про новий вітчизняний фільм. Його слова звучали приблизно так: "крута казка!". Потім я ненароком почув інформацію про нього по радіо. Коментарі режисера заінтригували, адже з його слів це перше вітчизняне фентезі. "Гріх не сходити на таку стрічку" - промайнуло в думках. До того ж вихідний день і зручний час сеансу. Однак сумніви стосовно якості фільму все ж були присутні.

Кінотеатр і публіка

В кінотеатрі довелося вистояти пристойну чергу за квитками. Публіка, що прийшла на фільм, досить різношерста: дорослі, батьки з дітьми, молоді парочки і галасливі підлітки. Виявилося, що в залі практично не залишилося вільних місць. Звичайно, кількість публіки не індикатор якості фільму, але на низькопробне кіно з невеликим бюджетом навряд чи збереться повна зала.

Звуки, музика, картинка

Звук у фільмі виявився на дуже хорошому рівні! Не було таких моментів, коли тремтіли барабанні перетинки і навпаки - доводилося прислухатися до діалогів героїв. Дуже порадували саундтреки! Від багатоголосся богатирів перед битвою бігали мурашки по шкірі (і не дивно, адже записали цей момент справжні профі жанру - "Піккардійська терція"). А фінальний трек від The Elephants тільки додав позитивних емоцій.
Картинка фільму також порадувала! Шикарні впізнавані пейзажі Карпат (Скелі Довбуша, Протяте каміння), гірські річки та букові ліси передали атмосферу дикої давньої природи. Комп'ютерна графіка також виявилася на високому рівні, яка не поступається голлівудським шедеврам. Принаймні жодного разу не виникало враження, що графічні дизайнери десь недопрацювали.

Сюжет і персонажі

Сюжет фільму подали красиво і вишукано. Можливо щось подібне десь вже і було, але зустріч сучасного хлопця з усіма відомими з дитинства богатирями сприймається забавно і весело! Тим більше, що кожен з богатирів має хороше почуття гумору і не дивлячись на свою зовнішню суворість і силу, дуже добрий в душі. Також в жанр фільму варто додати графу "комедія", адже за сюжетом було досить багато смішних і забавних сцен (чого тільки варті селфі богатиря Олежка на телефон і чаклунство Віті перед половцями).
Варто відзначити, що в картині кожен персонаж вийшов дуже унікальним та своєрідним! Богатирі - мужні, але веселі й добрі. Жіночі персонажі - красиві й наївні. Половці - злі, але харизматичні! А така дрібниця, як другорядний персонаж Фагот з ТНМК в ролі дозорного, теж особливо порадувала глядачів (в залі з усіх боків можна було почути: "Фагот?", "Фагот!", "А де Фоззі?", тощо).

Костюми та образи

Кожен костюм, кожна дрібниця в образі героїв підкреслювали їх індивідуальність! Шикарні сукні Оленки, стрічки і браслети з жолудів; обладунки і пірсинг богатирів; незабутній грим і очі половецького шамана; маски половців; кухонне начиння і предмети інтер'єру - все на високому рівні. Принаймні на перший погляд причепитися було ні до чого! Особливо хочеться відзначити яскравий образ шамана, який дуже добре врізався в пам'ять! Сцени битв досить реалістичні, але не криваві. Актори зіграли чудово, а режисери мабуть спеціально виключили жорстокі сцени, щоб фільм могли подивитися і малі діти.

Недоліки

До недоліку даного фільму я б в першу чергу відніс тривалість! Хотілося, щоб більше часу приділили кожному персонажу і більш повно розкрили деякі сюжетні лінії. Звичайно хотілося б побачити більш масштабні й тривалі битви, але для такого бюджету тут дуже хороший рівень сцен битв!

Висновок

Фільм однозначно варто дивитися! Він сподобається і дорослим і дітям і підліткам! Для мене індикатором якості фільму стало те, що я весь час співпереживав головним героям. Фільм викликав емоції! А це означає, що над стрічкою вдало попрацювала вся команда. Гарне почуття гумору героїв, яскраві персонажі, прекрасна картинка і музика, динамічний сюжет, чудові пейзажі і природа навряд чи когось залишать байдужим!

Взагалі стрічці можна поставити тверді 8 балів. Але за те, що це перший вітчизняний фентезі, до якого не можна застосувати приказку "Перші коти за плоти", ще +1! І за те, що при невеликому бюджеті (за голлівудськими мірками) вийшов прекрасний фільм, який переглядається на одному диханні, ще +1.

Отже:
10 з 10

На сторожі.
Стріла в лоб, так стріла в лоб
«Сторожова застава»
Іноді є фільми, зняти які для національної кіношколи є справою честі. Так, в нас є ряд фільмів, які гідно показали себе в комедійному жанрі, одночасно відображаючи яскравий колорит реального життя. І ось, 10 жовтня 2017 відбулась, скажемо епохальна подія – на студії Film.UA Group, а потім – і в кінотеатрі Оскар –-презентація «першого українського фентезі», знятого Юрієм Ковальовим за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського. Доречи, ця подія настільки знакова – що Укрпошта випустила цілий набір продукції – картмаксимуми, конверти і блоки марок. Сценаристами тут виступили Сашко Дерманський та Ярослав Войцешек, а для багатьоїх виконавців це була дебютна робота –власне, як і для режисера.
Фільм використовує класичний для кіно і літератури сюжет – подорожі у часі людини, проте яка глобально не змінює хід історії, ба навіть ця подорож є пророкованою самою долею. Ось і хлопчик Вітя (актор Даниїл Каменський), під час експедиції, яка відбувалась в пору сонячного затемнення, потрапляє на тисячу років назад, у селище Римів - передовий бастіон русичів, і власне останні захищають землі від половців, які стоять осадою біля кордонів. Чаклун та його хазяїн - хан Мандак теж за пророцтвами очікують хлопця – адже він може вдихнути силу у «супрзброю» - Рун-камінь. «Прибульцю з майбутнього» допомагають богатирі - Олешко (Роман Луцький), Ілля (Олег Волощенко) та Добриня (Олександр Комаров), і прості мешканці селища, а юна дівчнинка-одноліток – Оленка (Єва Кошева), змушує хлопця пережити почуття першої закоханості.
Стилістично фільм має досить міцний сюжетний стрижень, без явних провисань сюжетної дії. Автори не намагались позиціонувати героїв як явних пра-українців, це ті самі русичі Київської Русі, так само як і противник тут представлений збірним поняттям «половці», які, доречи, виглядають розумними і досвідченими персонажами. Власне, авторам не доводилось винаходити велосипед, і ми можемо сказати про класичну варіацію широковідомого сюжету, проте, будучи знятим з любов‘ю, який виглядає зовсім не набором кліше. Одночасно сам сюжет не ставив надзавдань від акторів, вони лише вміло вхопили саме «слов‘янську» родзинку, і власне родзинку України – зйомки велись в Коростишеві і Карпатах, так само як виконавці антагоністів половців (доречи, казахськи актори) змогли втілити стереотипи билин Київської Руси – наприклад, контексту підступності. В стрічці нема натуралізму битв, крові, «дорослих сцен» - оскільки автори намагались максимально розширити цільову аудиторію. Операторська робота іноді педантична, особливо для сцен «давніх часів», хоча іноді стає схематично-театральною. Спецефекти зреалізовані досить правдоподібно, хоча до висот голівудського рівня ще рости й рости, мабуть тому, що часто процес доведення фільму до завершення в українському кінематографі зазвичай відбувається «ривками», тим більш з залученням ряду субпідрядників.
Як підсумок - «Сторожова застава» звісно не складе конкуренцію західному фентезі, бюджети яких сягають астрономічних сум, проте свого глядача серед юнацтва і дітей молодшого віку воно знайде. Розважить воно і дорослих глядачів – проте якщо звісно вас зацікавить тонкий гумор і неповторний колорит чудових акторів і рідної землі – як основна родзинка. Особисто мені було б цікаво побачити «дорослу» варіацію подібного сюжету…
Недзельницький Андрій