Опівночі у високій траві

Итак, вторая сцена. Герои Уиллиса и Фокс - федералы ловят маньяка "на живца" без прикрытия. Почему? Наверное, потому что молодые, не опытные, самоуверенные. Но Брюсу пошел уже седьмой десяток, и это не скрыть. Что делает пожилой федерал на оперативной службе - загадка. И вот, начинается драка, ожидание - сейчас ворвётся "крепкий орешек", и задаст перца, но нет. Герой Уиллиса только поинтересовался "с тобой всё в порядке?". Героине Фокс пришлось выкручиваться самой. "Крепкий орешек" нас бросил. Более того, в одной из сцен герой Уиллиса показывает себя как не очень приятного и импульсивного персонажа. Такая роль идеально подошла бы молодому парню. Но, похоже, бюджет на звезду выделили, и кого-то надо было брать. Почему постаревшего «крепкого орешка» для этой роли - загадка.

Далее, другой герой, полицейский, приезжает к матери убитой девушки. При этом, ведёт себя слишком сочувствующе, хотя за годы работы должен был бы зачерстветь, но, судя по намекам сценариста, в его жизни была связанная с этим драма. А может и нет, остаётся только догадываться.

При встрече с матерью жертвы, коп пытается её утешить, но потом, внезапно, они меняются ролями. Зачем? Снова, остаётся только догадываться. Мать жертва вспоминает Бога, они разговаривают, и потом опять вспоминает Бога. Судя по всему, в фильме должны быть использованы библейские мотивы.

Далее, мы знакомимся с антагонистом - маньяком. Он работает дальнобойщиком, у него есть семья, дочь, и, на первый взгляд, производит впечатление совершенно нормального обычного человека. На второй тоже. Вообще, он совершенно не производит впечатление маньяка. В нем нет свирепости, не видно зверя, хищника. Он не вызывает отвращения. Строго говоря, в этом фильме антоганиста, вроде как, и нет. Если точнее, он недостаточно проработан. Даже более «тяжелым» персонажем выглядит жена копа, которая почти весь фильм отвлекает его звонками и мешает работать. В кабине у дальнобоя на автоповторе воспроизводится один и тот же стих из Нового завета. "Ага!", - подумал было я, - "точно будут библейские мотивы. А водитель, значит, религиозный фанатик". Но нет, далее по фильму ни одного намека на это не было. Резонно возникает вопрос - зачем этот момент присутствовал в фильме?

Выводы персонажей, иногда, строятся на не связанных фактах, поведение не логичное. Чего стоит сцена, где мы видим девушку, которую украл главгад, и которая лежит на грязном матраце со связанными руками и повязкой на глазах. Руки у неё связаны перед собой, но повязку она не снимает, хотя сделать это ей не составляет труда, что, кстати, спустя двадцать минут подтвердила другая героиня фильма.

Не смотря на то, что данный фильм относится к жанру «триллер», захватить и удержать в напряжении зрителя удаётся только в самом конце. И тут обнаруживается самое интересное (и самое ужасное) - музыка. Неудачно подобранная тема, а это Dire Straits "Brothers In Arms" ("Братья по оружию"), не только рушит всё напряжение, но, также, вызывает немало вопросов, ведь звучит она во время пытки главной героини. Чем в данном случае руководствовался режиссер также останется загадкой.

В целом, фильм слабый. Персонажи не проработаны (не хватило экранного времени?), есть логические нестыковки, часто приходится додумывать за сценаристов. И, конечно же, "гвоздь программы" - музыка. В виде пособия для начинающих режиссеров "Как не надо делать" фильм рекомендую

"Опівночі у високій траві" - це режисерський дебют відомого продюсера Рендолл Емметт, і одразу скажу, що мене він не розчарував.

Звичайно, фільм не ідеальний, і коли бачиш серед акторів ім'я "Брюс Вілліс", готуєш себе до розчарування. Але, на щастя, у цьому фільмі він мене приємно вразив своєю грою. Щодо Меган Фокс, можу сказати, що це одна з кращих її ролей за останній час. І на відміну від інших фільмів, в яких зазвичай впадає в око її ідеальна зачіска і макіяж у будь-яких, навіть найжахливіших ситуаціях, у цьому фільмі вона мала доречний вигляд. Весь каст справився чудово, особливо мені сподобалася гра Лукаса Хааса, він чудово зіграв свою моторошну роль. Приємно було бачити, як дочка Слая Сікстіна так добре виконує свою роль.

Фільм має хороший темп, і 99 хвилин пролетіли непомітно. До перегляду я не знав, що "Опівночі у високій траві" засновано на реальних подіях, тому це зробило персонажа Еміля Гірша більш вражаючим. Фільм не має суттєвих недоліків і мені він сподобався. Моя оцінка 9/10

Поєдинок
Літо. Його спека розпалює не тільки пристрасть, проте і бажання зіткнутись з таємницею та не небезпекою – ні, не в буквальному сенсі, проте – краще на кіноекрані. Саме в завершення summer time (так, це назва фотозони) в кінотеатрі СінемаСіті, за підтримки якого і створений даний огляд, звернув свій погляд на детективний трилер «Опівночі у високій траві» (Midnight in the Switchgrass i) режисера Рендола Еммета, і представлену в Україні компанією UFD
Отже, агенти ФБР Карл Хелтер (Брюс Вілліс) и Ребекка Лобмарди (Меган Фокс).розслідують серійні вбивства в глушині Флориди – в містечку Пенсакола (не знаю чому в пресс релізах йдеться про «торгівлю людьми», просто сутенери є частиною складу персонажів). Разом з поліцейським, Байроном Кровфордом (Еміль Хірш) , вони вступають в поєдинок з серійним вбивцею, що полює на молодих дівчат.
Загалом, автори стрічки робили ставку на передачу духу невеличкого, консервативного містечка – проте, разом з суворими правилами глибинки як ніде виступають соціальні протиріччя. Багато жінок і дівчат залишають один на один з секс-індустрією, і мішенню для серійного вбивці. Саме за протистоянням і спостерігає глядач протягом хронометражу стрічки.
Так, з плюсів – це, мабуть, розкриття малюнку невеличких містечок Америки – без розкішної домашньої обстановки, з важкою працею, з «узбіччям життя». Фактурні психологічні портрети героїв – власне маніяка, агентів ФБР та поліцейських – як кажуть, без питань. З мінусів – така розірваність тканини сценарію і важкі сцени, більш з театральним відчуттям, аніж…
Гра акторів. Загалом, саме головне – роль Брюса Вілліса тут не головна, а другого плану, його персонаж не має ніякого впливу на розвиток подій, і присутній у кадрі менше десяти хвилин – настільки тьмяна, що його замінити міг будь-який актор. Куди яскравіше виглядає протистояння тандему Ребекки Ломбарді та Брайана Кровфорда, у виконанні Еміля Хірша, якого можна назвати найкращим в цьому акторському ансамблі, з іншим типажем –серійним вбивцем Пітером (Лукас Хаас) – протистояння жорстоке і емоційно аргументоване.
Як висновок. І хоча постер може ввести глядача в оману, зірка «Міцного горішка» тут не грає ніякої ролі, хоч і грає персонажа, проте сама стрічка буде непоганим вибором для поціновувачів і драматичного, і кримінального кіно – цінного своїм мінорним кроєм сценарію.
Недзельницький Андрій