Країна, рік:Південна Корея, 2020
Жанр: зомбі-екшн
Режисер:Ен Сан-хо
Сценарист:Ен Сан-хо, Рю Ен-дже
Продюсер:Лі Дон-ха, Кім Ен-хо
Актори:Кан Дон-вон, Лі Джон-хен, Лі Ре, Квон Хе-хе
Прем'єра в Україні:06.08.2020
Світова прем'єра:12.08.2020
Тривалість:1 год. 55 хв.
Рейтинг очікування:93% (55 голосів)
Зомбі-вірус атакував Південну Корею. Країна залишилася в ізоляції від решти світу. Через чотири роки після катастрофи частина корейців намагається вижити на спустошеному півострові. Військовий Чон-сок із спецзагоном повертається на батьківщину, щоб протистояти зомбі.
Відгуки про фільм Потяг до Пусана 2. Півострів 4
Відгуки
-
ТГ
Тимур Гордиенко 02.09.2020 14:07
Согласен с предыдущими комментаторами. По сравнению с первым фильмом, который обрел определенную статувость в своем жанре - ЭТО не о чем
Відповісти -
ЖБ
Женя беткомедиан 13.08.2020 18:33
Шлак
Відповісти -
Д
Дмитрий 10.08.2020 18:05
Очень слабый фильм со очень слабой актёрской игрой, странным сюжетом и "графонием" из начала 2000... смотрел в IMAX, графика ну очень плохая.
Відповісти -
В
Виктория 10.08.2020 14:30
Очень слабый по сравнению с первым фильмом
Відповісти
Дивіться також
| Марія | 100% | 58 |
| Єретик | 93% | 57 |
| Ваяна 2 | 91% | 33 |
| Потяг смерті | 33% | 3 |
| Редакція | 14% | 303 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 07.08.2020 10:20
Грошовий півострів
Час не стоїть на місці, і його плин набирає швидкість після послаблення карантинних обмежень. І так, дійсно, ще багато громадян побоюються активно виходити з карантину і відвідувати кінотеатри, проте час загоює рани, і в кінозалах можна побачити все більше і більше глядачів. Вже вийшла низка кінопрем’єр, і ось, зусиллями компанії «Своє кіно» на екрани виходить перший посткарантинний блокбастер–спекотний, за іронією теж пов’язаний з вірусами, зомбі-екшн корейського режисера Ен Сан-хо «Поїзд до Пусану 2: Півострів» (Train to Busan Presents: Peninsula), представлений у форматах 2D, IMAX та 4 DX
Загалом, детально вдаватись у сюжет нема особливого змісту – в ньому намішані багато традиційно знайомих нам елементів. Так, Південна Корея майже знищена ордами зомбі, на цьому фоні відбуваються тисячі інших трагедій. Капітан Джун-Сеок втрачає свою сестру і її сім’ю, в евакуації біженці теж ведуть жалюгідне життя вигнанців. Надією чоловіка стає «грошова справа» - він повинен вивезти 20 мільйонів доларів мафії з загубленого міста – і начебто легке завдання як для бригади професійних найманців перетворюється на жах, проте події можуть дати зовсім інший зміст життю чоловіка…
Так, на відміну від «Поїзду до Пусану» та першоджерела серії – анімаційної стрічки «Станція Сеул», друга частина – зовсім не про пригоди, пов’язані напряму з залізницею. Це в більшості альманах знайомих нам тем - постапокаліптинчого світу «Шаленого Макса» (покинутий і здичавілий загін військових 6-3-1 (тут можна згадати і тонкий натяк на сумнозвісний реальний загін 731 –японський загін, що ставив досліди на живих людях), звісно ж з «Оселі Зла», «тематично» з першою частиною. Порівняно з першою частиною, у стрічці з’явились більш виражені гумористичні моменти; фірмові для корейського і китайського гіперсентиментальні сцени з’являються вже у фіналі. Можна сказати, що головне тут – це класна картинка – нічні погон, бійки, грона опадаючих зомбі, підступність та шляхетність – все це тут є, і саме якісна робота з технічною складовою є більш головною, ніж оригінальність перших серій.
Гра акторів. Загалом, для виконавців як головних ролей, як наприклад Кан Донг-вона (все рівно ці імена нічого не скажуть більшості українських глядачів) у ролі Джун-Сеока, так і персонажів другого плану сценарій, думаю не ставновило особливих труднощів, тому і втілені образи виглядають досить переконливими.
Як висновок. Стрічка вийшла на рівні, хоч з більш згладженими краями, ніж перша частина. Автори майже повністю позбулись натуралізму, і тому сприймається більше ніж фантастичний бойовик, аніж жахи, що значно розширює її круг глядачів.
І ще. Окремо. Закликаю повернутись глядачів до кінотеатрів, оскільки з дотриманням карантинних правил кіно не тільки підтримає кінопрокат, а і дозволить вам сміливіше дивитись у майбутнє…
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?