Правдива історія банди Келлі

"Правдива історія банди Келлі" - австралійсько-британський біографічний фільм. Картина базується на новелі австралійського письменника Пітера Кері з однойменною назвою, що недостеменно розповідає історію банди Келлі. Книга є альтернативною розповіддю про частину історії Австралії і не є достовірним історичним документом. Головні ролі у фільмі виконали Джордж Маккей, Рассел Кроу, Ніколас Холт, а режисером виступив австралієць Джастін Курзель.

Фільм розповідає про відомого австраліського злочинця Неда Келлі, який довгий час тримав у страху поліцейських і банкірів.

Творці фільму вдало експерементують зі світлом і рухом і у поєднанні з чудовим музичним супроводом ми можемо максимально близько відчути атмосферу тих часів. Крім того, фільм може похвалитися неймовірно талановитим акторським складом. Перша частина картини дуже швидка та енергійна, далі темп трохи сповільнюється і картинка стає більш моторошною і страшною. Чудовий контраст!

Загалом хочу сказати, що фільм мені сподобався. "Правдива історія банди Келлі" це чудова адаптація відомої багатьом історії.

Історія злочинця, історія героя
Ніщо не обмежує людину, як таємниці,
І ніщо не ранить так, як брехня
Життя – химерна штука. В ній герої з часом стають злочинцями, і навпаки – злочинці стають символами протесту. Головним чином, ці історії відбувались в епоху яскраво вираженого колоніального гніту чи в періоди кричущого класового розшарування – а чи за національною ознакою, чи просто майновою. Одна з таких – це історія Неда Келлі, злочинця, що заслужив визнання як символ виклику австралійців британській колоніальній владі, а також, що при грабунках спалювала боргові векселі, які були кабалою для місцевих фермерів. Про його роль і образ досі точаться суперечки, йому присвячений ряд стрічок. Режисер Джастін Курзель знову взявся розкрити його постать у стрічці Правдива історія банди Келлі (True History of the Kelly Gang) (доречи, в 1970 втілену Міком Джагером), прокатником якої виступає компанія VolgaUkraine, а за основу був взятий історичний роман Пітера Кері.
Стрічка не намагається бути однозначно видовищною, вона скоріше має на меті проаналізувати становлення образу легендарного бандита. Ось Нед, маленький хлопчик, живе в невеличкий халупі з матір‘ю, братами і сестрами. Батько майже безпорадний щось змінити, він ірландець, якому і тут, в Австралії, при гегемонії англійців, не світить нічого, крім важкої праці; мати вимушена підробляти самогоноварінням та «плутатись» з клієнтами. Кожен акт, а саме на ніби театральні «розділи» розбита стрічка, додає хлопцеві, а потім юнаку - ненависті, породжену безнадією та безправ‘ям. Сам злочинний шлях не є для нього самоціллю, проте стає єдиним можливим в цій системі…
В картині автори намагались поєднати екшн, відчути саме дух тої епохи, поглянути на побут того часу, - поза розкішними маєтками: у бруді, безправ‘ї, соціальному розшаруванні, а також побачити драму… Драму як в сенсі долі людини, так і драму, в театральному контексті. Автори не зациклювались, наприклад, на точному відтворені тих самих декорацій епохи, і які зроблені з натяком на можливість відбутись подіям в будь-яку іншу історичну епоху, натомість звертаючи увагу на персоналії – що досягається прискіпливим поглядом камери на героїв. Так само, при всьому ніби екшн-характері того, що відбувається, сам цей «екшн» особливо і не поспішає за темпом – все що відбувається на екрані не має «бажання» перетворитись на черговий вестерн, а скоріше намагається анатомувати ту епоху – коли ті, хто грабували банки, долею епохи стали для еліти країни втіленням виклику колоніальному пануванню. Чимось стрічка перегукується з «Пеклом» Мартіна Кулховена – це історія людини ХІХ сторіччя з низів, важкого тягаря її долі з самого дитинства, так само некваплива, хоча в стрічці 2016 року мова йшла про історію дівчини.
Акторська гра. Власне, акторський склад «зрозумів» задум розкрити драму «зайвих людей»: а чи це мати Неда, Елен Келлі – у виконанні австралійської акторки Ессі Девіс, а чи сам Нед – у виконанні Джорджа Маккея, а чи кожного з ансамблю персонажів. З зірок можна згадати Рассела Кроу, що втілив наставника Неда – проте кожен з героїв не перетягує увагу, кожна роль є по своєму важлива.
Як висновок. Так, «Правдива історія банди Келлі» якщо і є таким собі «австралійським вестерном», то більше вестерном-драмою. Її вповні оцінять поціновувачі театрального мистецтва, а також драматичного кіно, проте винесеного за стіни розкішних палаців – у суворий та бурхливий світ виживання.
Недзельницький Андрій