Країна, рік:Україна, 2020
Жанр: мелодрама
Режисер:Роман Балаян
Актори:Ахтем Сеїтаблаєв
Прем'єра в Україні:08.07.2021
Тривалість:1 год. 30 хв.
Рейтинг очікування:81% (31 голос)
Випадкова зустріч хірурга і таємничої дівчини перевертає їх до життя, охоплюючи сильними почуттями. Вони стають сенсом життя один для одного і готові боротися за своє щастя...
Відгуки про фільм Ми є Ми поруч 5
Відгуки
-
О
Олена 30.07.2021 17:39
Я очікувала більшого, але фільм непоганий, не жалкую що подивилась
Відповісти -
О
Олена 22.07.2021 10:52
Фільм для тих, хто любить Романа Балаяна. Свого часу колеги не оцінили мою рекомендацію переглянути "Храни меня, мой талисман" )
Відповісти -
Н
Ник 16.07.2021 18:16
Не зашел(
Відповісти
-
А
Аня 16.07.2021 11:30
Рекомендую переглянути фільм. Нам сподобався
Відповісти -
С
Соломія 11.07.2021 21:05
Дуже художньо, цікаво було після перегляду стрічки подивитися локації, де проходили зйомки. Артхаус чорно-білий.
Відповісти
Дивіться також
| Муфаса: Король Лев | 91% | 33 |
| 4 дні після Різдва | 67% | 9 |
| Давній демон: Останній подих | 50% | 2 |
| Народ vs Космо | 0% | 0 |
| Різдво на Алясці | 0% | 0 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 12.07.2021 11:04
Довга дорога до себе
Загалом, цікавим феноменом українського кіно є той факт, що його економічний формат дозволяє авторам експериментувати. Так, в силу того, що більшість творів знімається за підтримки держави, автори можуть більш вільно просувати своє бачення – хоча, звісно, окрім історичного та, скажімо, патріотичного жанрів, де результат державної підтримки докорінно інакший. І так, саме за підтримки Уряду і Держкіно України стала можливість зйомок і виходу стрічки класика кіно Романа Балаяна «Ми є Ми поруч» - яку представляє компанія «Артхаус Трафік», і перегляд якої мав за честь відвідати в кінотеатрі Жовтень – де також глядачі могли поспілкуватись з режисером та виконавцями головних ролей.
Отже, під час операції в хірурга Олексія помирає його малий хрещеник - і хоча вини лікаря нема, він важко переживає, не находячи собі місця. Чоловік їде за місто, де зустрічає загадкову дівчину. Будучи людиною прагматичною, в своєму горі він згоден повністю прийняти її дивакувату гру, шлях якої буде химерним, і хто зна – куди приведе обох.
Загалом, так, фільм цікавий. Цікавий хоча б тим, що чорно-білі стрічки мало представлені в добірці сучасного українського кіно – навіть не можу пригадати хоч якусь після 2014 року. Цікавий в тому, що сценарій пройшов величезний, довгий шлях – від ідеї у 90-х і можливістю отримати кіновтілення зараз. Так, саме чорно-білий фон дозволяє нам думати – наскільки ця реальність «реальність», і дійсно побачити – як людина в силу тих чи інших обставин перестає бачити очевидні речі, побачити змагання світу реального і ілюзорного, побачити, людину у розпачі, коли розум готовий довіритись уяві, що так чи інакше дозволяє змиритись. І так, це стрічка про Київ (і не тільки) – глядач з легкістю взнає знайомі локації, які наповнюють життям сюжет, так само як і чудове музичне обрамлення. Якщо звернутись до таких позірних мінусів –стрічка не є чимось більшим, аніж витвором чистого мистецтва. Фільм би абсолютно нічого б не загубив якби в нього була додана дріботка а чи детективу, а чи фантастики – і при всій його символічності, символах, деякі речі виглядають банальністю. Так само ж, стрічці не вистачає динаміки і підняття градусу сюжету – ні, архаусне кіно не обов‘язково потребує мінорності. Також постає питання, який варіант звукового монтажу фінальної сцени стане головним у прокаті – проте, це деталі…
Гра акторів. Головного героя зіграв Ахтем Сеїтаблаєв, якого вважаю одним з найкращих акторів України, його музу Мері-Енн, янгола – одеська акторка Катерина Молчанова. Саме тут, режисер потрапив в яблучко, показавши зіткнення прагматичного та ілюзорного світів, показав, як більш «слабший» персонаж веде зібрану і прагматичну людину
Щодо висновку. Так, «Ми є Ми поруч» не можна назвати масовою стрічкою, оскільки її важко сприйняти як частину буднів, проте, якщо виділити у своєму житті крихітний, окремий, неквапливий фрагмент – саме такі картини дозволять вам зробити цей острівець затишним і таким, що буде надихати…
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?