Кохання та дружба

По свіжих слідах.
Перед прем’єрою дістав книжечку з однойменним романом Джейн Остен (чи все ж Остін?), ретельно прочитав зі спробою запам’ятати характеристики персонажів, щоб потім зіставити з екранізованими прототипами. Але… режисер взяв з тієї брошурки лише назву. Випадковим чином співпадає ім’я головної героїні – Сюзан та період часу (1790-і рр.). Мабуть Джейн під ім’ям Сюзан в підлітковому віці вбачала збірний образ хитрої підступної інтриганки (і лорда Manwaring’а зумисно так назвала, бо англійською явно вчувається «Маннерінг»). Все, більш нічого спільного. У нашому ж випадку екранізовано інший роман згаданої юної авторки (Lady Susan).
Фільм навряд чи варто дивитися антифанатам часто солодкавих багаточисельних екранізацій творів британки, таких як-от «Емма» та «Гордість та упередженість». Хоча він не зовсім вписується в ту канву спокійних наївненьких кіноадаптацій (звісно ж не огульно всіх). Можливо причиною є режисер - 64-річний прихильник незалежного кіно Віт Стіллман (Whit Stillman – на фото на kinopoisk нагадує мені керівника Film.ua Сергія Созановського). Не дуже часто він тішить глядача своїми творіннями. Аби краще підготуватися до «Love&Friendship» можете глянути його ж стрічку «Останні дні диско» (1998). Кейт Бекінсейл та Хлоя Севіньї, які тут на 18 років молодші, також в головних ролях! Кейт (тоді у 1998-му в Стіллмана також в образі стервочки) востаннє знялася в пристойному фільмі ще близько 2,5 років тому. Її американська подруга (не лише на екрані) з французьким прізвищем нарешті відходить від бурхливої серіальної активності. Англійка Бекінсейл уже грала в адаптації Остен (в 1996 р. в одній з кількох «Емм»), а за цьогорічну роль вcтигла отримати приз як найкраща акторка на фестивалі в Сіетлі. Вона давно входить до топ-20 моїх улюблених акторок. Виглядає в «Love&Friendship» у довікторіанських капелюшках очєнь-і-очєнь. Молодшає. Грає ж на своєму найкращому рівні. До речі, актори за віком здебільшого старші від своїх 30-річних літературних прототипів.

Стрічку, заявлену передусім як драму-мелодраму, після перегляду явно напрошується на передусім жанр «костюмованої мелодраматичної комедії» (т.зв. period comedy). І хоча у виробництві фігурують 5 різних держав, все ж специфічним англійським гумором тут аж гуде. Перекладачі постаралися, втім бажано дивитися в оригіналі. Приклад. Двічі персонаж Джеймс Мартін грається власною назвою маєтку Churchill, розкладаючи в оригіналі на «church» та «hill», що для поціновувачів, повторюся, специфічного англійського гумору, має виглядати тонко дотепно. Наші ж вдало викрутились, майже вписуючись у стрімку артикуляцію героя, вдаючи маніпуляцію на зразок типу «садиба - садити», «поміщики - поміщати».
Любителі класичної музики, які інколи ходять на такі картини заради можливості посмакувати теми 200-300-літньої давності, не будуть розчаровані. Як же інакше посилити Ваше перенесення в ту епоху? (Пригадайте неодноразовий трюк режисерів з переміщенням на екрані в часі – «запілікали» перші ноти якогось твору для клавесину Моцарта, Генделя чи Вівальді, наїзд камерою на замок 16-17-18 століття, до/повз якого під’їхала карета…). Є тут уривки і з усіх попередніх стрічок Стіллмана.
Після перегляду цікаво буде спостерігати вже в найближчому майбутньому за розвитком кар’єри двох (багато)обіцяючих актрис: театральної валлійки Морфидд Кларк (в ролі племінниці Кетрін - Фредеріки) та власне 27-річної американки Емми Грінвіл (грає тут Кетрін Вернон).
Полюбляю прискіпливо вдивлятися в антураж історичних картин аби вгледіти там якийсь ляп типу антени у XVIII ст. чи пластикове вікно тощо. Тут нічого такого помітного окрім гарного гриму та досконалих зубів як для 18 ст.))

Кому не дивитися: палким фанатам Warcraft, завзятим футбольним фанатам (особливо, якщо паралельно з сеансом хороша трансляція матчу), дітям до 16; особам, які не можуть 90 хвилин тримати в активному стані вуха – сюжет насичено діалогами, які аби оцінити треба уважно слухати, і які рідко перебиваються паузами між сценами в більш ніж 10 секунд.

Деякі окремі моменти:
1. 1790-і – Георгіанська епоха (~1714-1830). Ера правління королів з ім’ям Георг. Просвітництво, регентство, промислова революція, розширення володінь Англії.
2. Роман «Любов і дружба», який не має відношення до цього фільму, написаний авторкою у віці 14 років.
3. Роман «Леді Сьюзен» написаний в 19 років, переписаний в 30, а виданий через 54 роки після смерті Джейн Остен.
4. Теоретично можна заплутатись в Реджинальдах ДеКурсі – один батько, інший син. Також через схожість покрою костюмів та форму зачісок схожими інколи видавалися молодший Реджінальд, Джеймс Марті та лорд Менверінг.
5. Можливо серед читачів раптом є прихильники Стівена Фрая – він тут буквально в дуже скупеньких двох епізодах.

Моя оцінка: 6,75. Остенівські твори та їхні адаптації не для мене.