Лондонська королівська опера у кіно: Ріголетто

В основі сюжету опери Джузеппе Верді, поставленої Девідом Маквікаром для Королівського оперного театру - тема спокушання невинних. Ріґолетто — придворний блазень герцога Мантуанського — був проклятий батьком однієї з дівчат, яких він спокусив. І коли герцог спокушає дочку Ріґолетто Джильду, здається, що прокляття справджується...

Постановка Девіда Маквікара підкреслює жорстокість, що панує при Мантуанському дворі. Під живі мелодії Верді розчепурені придворні бенкетують і віддаються оргіям. У цій опері лунають музичні шедеври Верді — усім добре знайома арія Герцога "La donna è mobile", у якій він висловлює свою зневагу до жіночої статі, протяжні ліричні дуети Джільди з Ріґолетто та Герцогом, а також чудовий квартет у третій дії, в якому голоси магічним чином сплітаються в єдине ціле, коли опера вже наближається до свого трагічного фіналу.

У 1855 році Джузеппе Верді написав, що "Ріґолетто" — його найкраща опера. Щоб її поставити, композитору довелося подолати державну цензуру — цензори виступали проти зображення аморального правителя. Тим не менш, прем’єра опери в 1851 році мала величезний успіх. Протягом наступних 10 років її виконували 250 разів, і з того часу вона незмінно залишається однією з найпопулярніших у світі опер.