Київ

Укр

Ціна правди

Mr. Jones

16+

Країна, рік:Польща, Великобританія, Україна, 2019

Жанр: трилер, історичний

Режисер:Агнешка Холланд

Сценарист:Андреа Халупа

Продюсер:Клаудія Смея, Станіслав Дзідзіч ... Клаудія Смея, Станіслав Дзідзіч, Егор Олесов, Ангус Ламонт, Андреа Халупа

Актори:Джеймс Нортон Гарет Джонс , Ванесса Кірбі Ада Брукс , Пітер Сарсгаард Волтер Дюранті , Яків Ткаченко , Олег Драч ... Джеймс Нортон Гарет Джонс , Ванесса Кірбі Ада Брукс , Пітер Сарсгаард Волтер Дюранті , Яків Ткаченко , Олег Драч , Володимир Федорук, Анна Шайдюк, Анастасія Чала, Аліна Ковальська

Прем'єра в Україні:28.11.2019

Світова прем'єра:10.02.2019

Касові збори в Україні, грн:9 613 979

Тривалість:2 год. PT2H0M

Рейтинг очікування:97% (212 голосів)

8,8

416 голосів

Оцінити:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

IMDb: 6,9

Поділитися посиланням на Фейсбуці

Поділитися посиланням в Твіттері

Про фільм Рецензії Відгуки Трейлери Кадри

У 1930-ті роки СРСР відвідує молодий британський журналіст Гарет Джонс з метою взяти інтерв'ю у Сталіна. Ставши свідком нещадного терору та народних страждань, Гарет ризикуючи життям пише статтю про абсолютно іншу сторону радянської утопії.

Цікаві факти про фільм "Ціна правди":

- Кіноробота створена на основі історії британського журналіста Гарета Джонса, який висвітлював правду про СРСР сталінських часів.

- Це художня обробка реальних фактів біографії Гарета Джонса.

AN

Andrey Nedzelnitsky 10.12.2019 00:01

Дорогою ціною
Сучасний період історії України можна назвати ренесансом українського кіно, проте, в цей самий час українське історичне кіно переживає не найкращі часи. По-перше, незважаючи на той факт, що фінансування цього напряму вище середнього, воно не дотягує до мінімальної планки, за якою розпочинається сучасний рівень; по-друге, зараз історичний жанр, а чи документальний, а чи художній «затиснутий» в майже обов’язкові канони, за якими змальовується та чи інша сторона історичного процесу. Проте, навіть при виконанні певної сучасної традиції, на кінопросторі з’являються твори, і це - історична драма «Ціна правди» (пол. Obywatel Jones, англ. Mr. Jones) Агнешки Голланд, присвячена драмі Голоду-Голодомору 1932-33 року, її медійної сторони у світі.
Отже, молодий журналіст, Гарет Джонс, вимушений піти з адміністрації прем’єр міністра Ллойд Джорджа, і вирішує зайнятись екзотичною для Заходу країною – СРСР. Він мріє взяти інтерв’ю у Сталіна, як брав інтерв’ю у Гітлера, проте по приїзді він розуміє, що всі «козирні» теми контролює «мастадонт» Волтер Дюранті, що, в обмін на ексклюзив, демонструє лояльність радянському уряду, а часто – і виконує роль дипломатичного посланця. Тому, не бажаючи поступитись честолюбству, він береться за тему «секретного» голоду в Україні, на свій страх і ризик вирушаючи в невідоме. Гарте побачить шокуючі картини, ця подорож змінить і його самого, надихне на створення Джорджем Оревелом книги «Колгосп тварин» (Скотний двір/Animal Farm), а потім – стане цінним історичним документом.
Власне, головне на що зразу звертаєш увагу – це на виваженість у змалюванні героїв, а чи представників Заходу, а чи радянських чиновників, як от, Максима Литвинова (Kшиштоф Пежинский). В кожних з них свої інтереси, вповні земні, а «крайніми» в їх закулісних домовленостях виступають селяни України, і скажімо, вцілому ми бачимо економічну боротьбу з селянством. Західним партнерам потрібно дешеве зерно, Країні Рад – нові заводи, а все «досягається» за рахунок продрозверстки, наслідком якої стає вимирання цілих сіл; саме їх жахливі картини і змінюють героя, від честолюбства він проходить шлях до бажання змінити стан речей…В стрічці є жахливі картини голоду, контрасту з життям радянської і західної богеми в Москві; фільм достатньо динамічний, з вмілою роботою над кольором, в більшості –тонів сепії. З певних курйозів можна назавти той факт, що ФЕД Гартеа пішов у виробництво тільки у 1934, а в Європі ще не було такого загального передчуття війни, а також традиційне для західного кіно схематичне подання радянського побуту – хоч, думаю, більше його версії.
Гра акторів. Звісно, так в цьому плані слід відзначити Джеймса Нортона в головній ролі – цікавій, та що розвивається від честолюбства до такого собі альтруїзму. Мабуть, тому суперником героя більше виступає Волтер Дюранті (Пітер Сарсгаард) аніж радянська система, глуха стіна поточної кон’юнктури на Заході, аніж німі голодуючи села України, питання місії журналіста, який а чи повинен висвітлювати частину фактів, для підтримки поточного дипломатичного моменту, а чи йти шляхом правди, до якої дослухаються… Загалом, тут вдалось підібрати чудовий акторський ансамбль, що чудово впорався з поставленим завданням.
Як висновок. Так, «Ціна правди» - цікава історична стрічка, думаю, більше популярна біографія цікавої людини, що в своєму шуканні правди не знайшла відгуку, намагання проаналізувати не тільки причини, а і наслідки трагедії 1932-33 –для широкого кола глядачів. І, звісно, не можу не подякувати кінотеатру СінемаСіті за можливість комфортного перегляду, і за підтримки якого і був створений даний огляд.
Недзельницький Андрій

Читати повністю Поділитися

Рецензія була корисною?
ОЧ

Оксана Чередник 30.11.2019 02:58

«На вас усіх заготовлені долари та кулі, кого не куплять, того вб’ють»

Коли рейтинги західних критиків не дотягують до 7 з 10, шедевру очікувати не варто. Була приємно здивована. Адже пішла подивитися стрічку в пам’ять загиблої рідні та щоб знати, як бачать нашу трагедію на Заході.

Позитив

Кінострічка надзвичайно багатопланова: проводяться історичні паралелі між недалеким минулим та сучасністю, піднімається проблема журналістської етики, є відсилка до сатирично-філософських робіт Оруела.

Але головною стає вічна філософська тема протистояння добра та зла. Сам фільм побудовано в чорно-білих тонах. Добро та зло показані як абсолютні категорії. Немає «своєї правди». Немає виправдань ні тим, хто цинічно переслідує власні інтереси, ні тим хто, ховається за «інтереси держави», ні тим, хто виправдовує жертви заради великої мети.
Більш того, фільм настільки жорстко таврує фарисейство, що образ антипода Гарета – Дюметрі несподівано отримує якусь воландівську привабливість

Така от непопулярна сьогодні нетолерантність підкреслюється чорно-білим зображенням українського апокаліпсису. Ця частина стрічки займає порівняно не багато часу, але вона дуже сильна.
Автор грає на контрастах. Коли Гарет Джонс повертається у звичайне сите життя, воно починає сприйматися ним як інша «несправжня» реальність і це почуття передається глядачу.
На мою думку, остання частина стрічки – найсильніша, оскільки саме вона показує, як рухає людиною голос совісті. Варто відмітити чудову гру головних героїв. Якщо не рахувати Оруела, що час від часу читає власний текст, то їх тільки троє: рафінований цинік Дюметрі, наївний шукач правди Гарет Джонс та журналістка Ада Брукс, перед якою стоїть страшний вибір: або нацистська Німеччина, або більшовицький СРСР.

Усі інші герої зливаються в одне сите самовдоволене огидно товсте обличчя «звичайної людини», за мовчазною згодою якої твориться все зло світу. Філософська тема чудово підкреслюється уривками Оруела, які несподівано отримують зовсім інше звучання.

Стрічка ставить жирний знак дорівнює між НКВДістом, який вихваляється, що в нього вдома завжди повно їжі та ситим британським журналістом – їм обом хочеться вірити, що масштаби трагедії перебільшені, а жертви потрібні заради майбутнього щастя. Але насправді всі чудово знають, що все це далеко не так.

Негатив

З недоліків, які кидаються у вічі – надзвичайна кількість ляпів, які псують враження. Сучасні будинки в сільській місцевості. Одежа міліціонерів у Москві. Загалом Москва – найгірша частина фільму, як на мою думку.

Щоб ви зрозуміли наскільки це важливо переповім враження моєї мами, що добре пам’ятає голод 46/47 років: «Зовсім не схоже на Україну. Але хліб, хліб справжній показано. Саме такий хліб видавали на пайку. Чорний, важкий.» Отакі моменти – це як якір, що пов’язує ірраціональний жах з реальністю. Що це було. Це дійсно було. Тут. Ще вчора.

Якби я не прочитала статтю сценариста і продюсера фільму Андреа Халупи про Дюранті, то вважала б сюрреалістичну вечірку художньою вигадкою: «Дюранті був дуже непростою фігурою. Є документальні підтвердження, що він брав участь у чорних «магічних» оргіях в 1920-х роках в Парижі разом зі знаменитим сатаністом Алістером Кроулі, тим самим, який надихнув Міка Джаггера написати Sympathy for the Devil. Дюранті відвідував найбільш дикі вечірки в Москві, на одній з них, подейкували, молодих хлопця і дівчину частково замурували в стіну і залишили там на всю ніч…».

Надзвичайно прикро, що цих помилок легко було б уникнути. І це не обійшлося б в таку вже високу ціну. Тому за ляпи варто зняти 2 бала.
Але в цілому фільм надзвичайно сильний і безумовно вартий перегляду – 8 з 10.

Читати повністю Поділитися

Рецензія була корисною?
КР

Катерина Ремез 29.11.2019 11:34

Перше, що потрібно знати про фільм "Ціна правди" це те, що він створений на реальних подіях... На жахливих подіях, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках.
В основі фільму лежить біографічна історія британського репортера Гарета Джонса, який не дивлячись на ризик для його кар'єри і, власне, для життя відправляється до України, де стає свідком жорстоких репресій, страшного голоду та знущань нам українським народом. Побачена ним картина абсолютно суперечить кремлівській пропаганді про щасливе і сите радянське життя, що лунає на увесь світ. Джонс вирішує розповісти світу страшну правду. Саме записи з його щоденника згодом стануть підґрунтям для роману Джорджа Орвелла «Колгосп тварин».
Крім цього у фільмі показано протистояння Гарета Джонса з Волтером Дюранті, американським журналістом, який очолював московське бюро газети «Нью-Йорк Таймс» і наполегливо заперечував Голодомор у своїх роботах.
Фільм знятий лауреаткою “Золотого глобусу” й номінанткою на “Оскар” Аґнєшкою Голланд. На мою думку, вона вдало передала атмосферу тих часів, показану на контрасті між бенкетуючими чиновниками кремля та помираючими від голоду українськими селянами. Подекуди у фільмі відсутні діалоги і ця тиша ніби дає відчути всю безвихідь, у якій опинилися у той час українці.
Головну роль у фільмі грає британський актор Джеймс Нортон, відомий завдяки ролі Андрія Болконського в британській екранізації роману "Війна і мир". Варто зазначити, що актор чудово впорався з роллю талановитого, відважного і дещо наївного репортера, який вирішує йти проти системи, всупереч усім ризикам, що загрожують йому.
Такі роботи як «Ціна правди» потрібно знімати і необхідно дивитися усім без виключення, як у нашій країні, так і поза її межами, адже вона чітко показує жахливий вплив радянської системи на долі мільйонів людей.

Читати повністю Поділитися

Рецензія була корисною?

Написати рецензію

Відгуки про фільм Ціна правди 28

Відгуки

Н

Никита 05.03.2022 20:19

Боже какой он нудный, почему такой высокий рейтинг? Хотя подобные фильмы мне нравится
Відповісти
М

Микола 13.11.2020 13:08

Хочете дивитись фільм про голодомор дивіться "голод33", а не цю польську фігню, де Україна - якась бомжарня, а українці - волоцюги. В Росії, я згоден, що були такі задрипані села з голодранцями, але не тут. Тому, власне, і голодомор зробили
Відповісти
И

Игорь 05.10.2020 21:56

где его найти в интернете ??? я уже все обыска
Відповісти
P(

PROFE7OR (Андрей Приказчик) 25.02.2020 03:11

фильм явно выверенный, с претензией ...
Відповісти
ДС

Дмитро Савченко 08.12.2019 22:28

Невероятно эмоционально мощный, но и тяжелый одновременно! Один из лучших фильмов зв последнее время. Браво! Рекомендован к просмотру.
Відповісти
І

Іван 06.12.2019 20:10

Знятий класно. Це що стосується костюмів, декорацій чи гри акторів. Сценарій також сильний. Можливо що хотілося "сильнішої бомби" в кінці. Тема важка і надзвичайно актуальна. Тому раджу усім. П.с. ледь стримав сльози
Відповісти
AJ

Alla Jelska 06.12.2019 16:25

Дуже сильний фільм. Варто дивится всім, щоб зрозуміти відношення світової спільноти до москви і до України.
Відповісти
- А
  
  Алекс 15.02.2022 20:36
  
  Муть
  Відповісти
ЕЛ

Евгений Лопатин 04.12.2019 16:30

Странно, что поляки снимают фильм про массовый голод, который не имеет к ним ни какого отношения и является трагедией другого народа, но при этом не снимают фильмы про геноцид поляков.
Відповісти
- ОШ
  
  Олександр Шевчук 09.12.2019 13:14
  
  Не голод, а голодомор. И фильм о Человеке с большой буквы и его поступке.А это не имеет национальности.
  Відповісти
  - AO
    
    Anatoliy Outdo 11.11.2020 11:26
    
    правильно казати зробили (комуністи) геноцид українців через голодомор.
    Відповісти
- П
  
  Павло 16.04.2020 12:13
  
  Катинь?
  Відповісти
- Ж
  
  Женя 13.09.2020 19:30
  
  СРСР пресовал также и Польшу
  Відповісти
А

Андрій 04.12.2019 13:07

Земля Довженка - це фільм знятий в 1930 році і є більшовицькою пропагандою трагедії одного Василя, а цей фільм, крім біографії журналіста, показує трагедію цілого народу на фоні антилюдського московсько-комуністичного режиму
Відповісти
В

Валерія 04.12.2019 13:01

На мою думку, всім варто переглянути цей фільм
Відповісти

Показати ще ...

Дивіться також

Очікувані фільми рейтинг очікування

Марія	100%	50
Єретик	93%	56
Ваяна 2	91%	33
Шалено закохані	67%	12
Потяг смерті	33%	3

всі очікувані прем'єри