Фестиваль українського кіно 20 на 20

12.08 "Останній бункер", 85 хв., реж. Вадим Іллєнко. Екранізація повісті Леоніда Бородіна "Перед судом" за сценарієм Вадима та Юрія Іллєнків. Історія про останній етап боротьби Української Повстанської армії з каральними загонами НКВС. Кінець 40-х років. Молодий лейтенант НКВС приїжджає для проходження служби у закарпатське містечко, де йде жорстока боротьба із воїнами УПА, що ховаються в лісах. Далі розгортається майже детективний сюжет... 13.08 "Земля", 73 хв., реж. Олександр Довженко. Фільм О. Довженка "Земля" є одним з найбільш відомих українських фільмів. Цей гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років. 14.08 "Фучжоу", 125 хв., реж. Михайло Іллєнко. Романтична балада. Історія хлопця (Ореста), який мав здатність водити за собою вітер. Більше сотні років тому, коли перша хвиля еміграції розкидала українців Світами, саме вітер допомагав Оресту шукати за океаном свою наречену (хоча буває, що за океаном ми шукаємо ті, що залишили вдома). 15.08 "Білий птах з чорною ознакою", 99 хв., реж. Юрій Іллєнко. Стрічка за сценарієм Юрія Іллєнка та Івана Міколайчкука, третій фільм Юрія Іллєнка як режисера, що також був покладений на полицю на довгі роки. У центрі розповіді — бідна й багатодітна буковинська родина Дзвонарів. Розійшлися шляхи синів Леся Звонаря: старший іде до Червоної Армії, середній — в ліс, до УПА, молодший — залишається осторонь. Але не раз зустрінуться вони і не раз перетнуться їх долі — то в коханні, то в горах зі зброєю в руках. Події фільму відбуваються у 1937-47 р. У стрічці вперше показано на екрані вояків Української повстанської армії, які чітко декларують мету своєї боротьби – незалежну і вільну Україну. Незважаючи на те, що фільм було нагороджено золотою медаллю Московського кінофестівалю у 1971 році, стрічку було вилучено з прокату як "шкідливу для молоді", а Юрій Іллєнко на довгі часи був позбавлений можливості вільно творити. 16.08 "Сьомий маршрут", 75 хв., реж. Михайло Іллєнко. Іронічна балада. Реконструкція історії, яка відбулася у Києві наприкінці шістдесятих років. Коли історичні буревії зненацька розкидають батьківщину Світами, залишається сподіватися на те, що тайфуни ходять примхливими шляхами, інколи повертаючи на своє місце ті, що смороду забрали (сюжет фільму перенесено з шістдесятих років у наші дні, тому що циклони історії не вщухають над Україною і досі). 17.08 "Владика Андрій", 129 хв., реж. Олесь Янчук. Фільм розповідає про життя та діяльність видатної постаті української історії — митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Авторами сценарію є Михайло Шаєвич та Олесь Янчук. 18.08 "Легенда про княгиню Ольгу", 170 хв., реж. Юрій Іллєнко. Фільм став справжнім "блокбастером" у 80-ті роки, зібравши десятки мільйонів глядачів у кінотеатрах. В основу сюжету лягли історичні події ІХ-Х століть на теренах Київської Русі. Розповідаючи про легенди та історичні факти пов'язані з правлінням княгині Ольги, фільми піднімаються такі актуальні й сьогодні проблеми як становлення молодої держави, створення історичних міфів та легенд, боротьба за владу. Нажаль радянська цензура не дозволила створити версію фільму українською мовою, мотивуючи це тим, що на час подій, що описуються у фільми цієї мови "не існувало". 19.08 “Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія", 144 хв., Режисер: Юрій Іллєнко Фантасмагоричні сни історії про кривавий бенкет трьох великих примар Європейської культури - Петра І, Карла ІХ та Гетьмана України Мазепу на полі Полтавської битви 1709 року. Сліпучі візії Любові, Смерті та Анафеми Мазепи, що назавжди змінили історію Східної Європи. Фільм "Молитва за гетьмана Мазепу" у 2002 році було так і не завершено - не було створен сучасної звукової доріжки. Крім того, фільм не мав прокату (за незначним винятком) в Україні та закордоном. Лише у 2008 році компанії "Іллєнко Фільм" вдалося отримати права фільм і приступити до створення нової версії фільму, а направді - його завершення. Отже, було створен нову звукову доріжку в форматі Surround 5.1., а сам фільм дещо скорочено. Однак скорочення не вплинули на творчу концецію та художнє вирішення фільму. Крім того, додано закадровий коментар Юрія Іллєнка, який дає пояснення як щодо історичного контексту подій фільму, так і, певною мірою, щодо історії створення та існування власне самого фільму. Цей художній прийом, перетворив автора в одного з персонажів картини, що органічно зв'язку язалося із його появою в кадрі, а також зйомками "з рук", коли камера постійно приймає участь у побудові мізансцени в якості учасника, а не просто "фіксатора".