Країна, рік:Україна, 2018
Режисер:Корній Грицюк
Сценарист:Корній Грицюк
Продюсер:
Прем'єра в Україні:22.11.2018
Тривалість:1 год. 10 хв.
Дія стрічки розгортається в найближчому майбутньому. Режисер з Канади з українськими коренями приїжджає в Україну, де в результаті певних міжнародних договорів жителям країни відкриваються кордони до всього світу. Через декілька тижнів в країні залишаються одиниці, яких і хоче відшукати головний герой.
Цікаві факти про фільм "2020. Безлюдна країна":
- Кінострічка була представлена на 47-му кінофестивалі "Молодість" у рамках програми "Форми".
- Сам знімальний процес відбувся за 35 днів, які розтягнулися на рік, адже зйомки проходили тільки у вихідні.
- Це дебютна повнометражна стрічка режисера Корнія Грицюка.
Відгуки про фільм 2020. Безлюдна країна 9
Відгуки
-
GW
global wave 16.12.2018 12:53
полный бред. Вотпрямщас сорок миллионов кинут свои дома, имущество, работу и рванут незнамо куда? ну давайте отменим безвиз и опустим железный занавес. Да, определенный процент людей ездит по миру, меняя страны. Большинство же предпочитает жить дома
Відповісти -
DB
Diana Bernadsky 08.12.2018 16:05
фільм реально крутий.Просто дех-то бояться такої реальності, котра там відображена. Але про те це більш ніж реально.
Відповісти -
LR
Liudmyla Rachkova 08.12.2018 13:29
Що за маячня?
Відповісти -
ОО
Орел Олена 08.12.2018 11:20
Это ужас. Куда мы катимся
Відповісти -
AA
Andrew Ambarov 01.12.2018 01:05
Днище. Тупое нудное дно.
Відповісти -
ИМ
Инна Матюшенко 30.11.2018 20:03
Фильм не из категории убивателей времени... И не для всех... У меня хорошие ощущения после него!
Відповісти
-
НР
Надія Роман 22.11.2018 22:33
Фантазію сценариста-режисера цілком і повністю принижує Україну і українців. Оспіваний СРСР, росіяни-брати і навіть небажання китайців жити в Україні.
Відповісти-
ИМ
Игорь Моркотонов 23.11.2018 17:33
фильм слабый, идеи интересные
Відповісти -
АТ
Александр Тор 29.11.2018 22:11
Для кого то фантазия ли бред, а для людей с мощным аналитическим умом- это реальное будущее. Они могут прогнозировать ходы, как компьютер на один ваш ход продумывает 1000 с разными вариантами концовок. И пока вы играете, он поставил вам мат уже раз 100
Відповісти
-
Дивіться також
| Морена | 100% | 9 |
| Вечори французького кіно - 2024 | 100% | 11 |
| Як спіймати холостяка | 100% | 3 |
| Тут і зараз | 67% | 9 |
| Володар перснів : Війна рогіримів | 47% | 15 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 23.11.2018 23:29
Маніфест перших
Лучше быть первым в деревне, чем вторым в городе
Юлій Цезар
Так, українське кіно переживає епоху ренесансу – власне, основний кістяк тут становлять стрічки, випущені за підтримки Держкіно, проте, молоді режисери пробують себе і на ниві цілком незалежного, випущеного без підтримки держави, кінематографу. Забігаючи вперед, в цьому контексті можна відзначити надзвичайну у своєму посилі, проробці проблематики, стрічку «2020. Безлюдна країна», - презентовану 22 листопада в київському кінотеатрі Жовтень, - донецького режисера Корнія Грицюка, зняту у стилі мок’юментарі. Даний напрям – це напрям ігрових фільмів, стилізованих під документальні, одним з перших представників якої була «Відьма з Блер: Курсова з потойбіччя»
Проте зараз не про жахи, а про трагічне – проте з іронією…Отже, 2020 – Україна повністю відкрила свої кордони для виїзду, і так само світ дозволив «розселитись» всім сорока мільйонам українців. Автор позиціонує себе як канадського митця, що приїхав дослідити причини катастрофічної міграції – і віднайти в подіях хоч промінчик надії. Власне, якщо вдуматись, то сама стрічка – це цикл інтерв‘ю, в які вплетена «безлюдність» - пусті вулиці, траси, занедбані елементи інфраструктури та промисловості, офіси, школи, квартири, а також – коротенькі документальні вставки знайомих нам історичних подій - та враження туристів від поїздок з YouTube.
Після короткого, теж міфічного, вступу, ми зустрічаємось з першою героїнею –моделлю Юлією зі Львова. Так, її всі друзі та рідні роз‘їхались, проте для неї «порожня» країна – це шанс бути єдиною представницею від країни, яка (у фільмі) формально існує. Вона розраховує на перемогу, і саме відсутність конкуренції «тут», дає зосередитись на підготовці до фіналу – а потім все рівно поїхати. Потім в нас з‘являється молодий політолог Остап, він розкриває нам «історичні передумови» - бажання поїхати за кращою долею, війну, економічну кризу, і готовність інших країн прийняти українців. Доречи, їдуть вони не тільки на Захід – багато хто вирішив податись до Росії – про що ми дізнаємось від ополченця ДНР, який став «володарем» розтрощеної Горлівки… Ми зустрічаємо і бухгалтерку, що веде облік майна, і колоритного бізнесмена Забайкальского, що ставить путівники зі своїм прізвищем, вважаючи себе новим князем, і молодого інженера, який нарешті зайнявся улюбленою справою, мріючи населити країну роботами, подружжя програмістів, для яких будь-які кордони – лише на папері… Десь по роздолах «по завданню партії» ходить посланець з Китаю – Україна для Піднебесної – це новий «життєвий простір».
Підсумовують ситацію – «мабуть останній» Президент Тарас Войтенко, якого зіграв ведучий Андрій Куликов, він аналізує ситуацію як трагедію, те, що мало відбутись в будь-якому разі, і розмірковує над трансформацією країни, і скептик – колишній вчений радянського НДІ, і згаданий вище політолог Остап.
…Отже перед нами – досить динамічне, проте без жодих спецефектів, псевдодокументальне кіно. Звісно, воно не претендує на енциклопедичність, проте в прямому сенсі показує перезавантаження країни, а власне – народження нової держави, і як завжди в історії – обумовлену економічно, перше ядро котрих є групи відчайдушних авантюристів, що приходять на пустельні землі, і встановлюють свої правила. Мабуть, тому тут майже нема символіки, в кадрі звучить російська на Заході і українська мова на Сході, і ми знаємо – це буде країна з чистого аркуша. Авантюристичною можна назвати і саму історію створення стрічки- її загальний бюджет склав десь близько восьми тисяч гривень, актори самі виступили волонтерами, так само як і люди, що зводили стрічку. Щоб вийти в оффлайн, творці придумали рух «2020: Їдьте та повертайтесь», що виклала дискусії серед необізнаних з задумом сюжету..
…Епіграф, звісно не відноситься до «реальної» України – це загальне вираження честолюбства людини, що готова прийти в пустку, і кинути виклик долі, комфорту – лишень би бути першою, уявити себе «князем на годинцц». Так само, стрічку не потрібно сприймати буквально, це все-таки чорна комедія з багатьма виведеними змінними – проте, без перебільшення – багато в чому це те, про що Ви думаєте, проте боїтесь сказати.
І без іронії скажімо – 2020: Їдьте і повертайтесь.
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?